Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
3 жовтня, 2011

Дозвільний характер мирних зібрань – реанімація совка?

В Україні механізми поліцейської держави запущено повним ходом. Звичайно, деяким речам влада змушена давати задній хід. Зокрема, торік через критику ЄС не вдалося схвалити драконівський закон «Про мирні зібрання громадян»

Оскільки фактично щоб тримати під контролем ситуацію в країні, потрібно контролювати Київ, було ухвалено рішення проштовхнути положення «Про порядок організації та проведення недержавних масових громадських заходів політичного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру, кіно- та телезйомок у місті Києві», яке регулюватиме проведення акцій на території столиці.

Звісно, це положення відразу ж викликало шквал критики у ЗМІ. На це прес-служба КМДА запевнила, що проект не стосується політичних акцій, лише концертів, спортивних заходів, теле- та відеозйомок у столиці. Проте, якщо розібратися детальніше, можна дійти висновку, що основна мета влади – обмежити права громадян на мирні зібрання будь-якою ціною, будь-якими хитрощами.

Отже, начебто на підтвердження слів представника КМДА про те, що положення не стосується політичних заходів, можна навести статтю 1.4, у якій визначено перелік організаторів масових заходів, на яких не поширюється дія цього положення. Там, зокрема, зазначено деякі винятки, а також частина статті (1.4.3) стосується проведення зборів, мітингів, демонстрацій, ходи та пікетів відповідно до офіційного тлумачення положення частини 1 статті 39 Конституції України.

Постає логічне запитання, а як тлумачитиме цю статтю суд чи якийсь чиновник, який сам зможе вирішувати, чи законно громадяни проводять зібрання? З граматичної побудови статті випливає, що норма, яка регулює перелік організаторів, на яких не поширюється положення, не виключає заборони проведення політичних акцій, оскільки в цій частині не йдеться про організаторів, а про право громадян на проведення мирних заходів.

Наступна стаття знову підтверджує наші побоювання про мету цього документа. Зокрема, дається визначення масовому заходу, відповідно до якого масовий захід – це разовий політичний, релігійний..., який має на меті участь мешканців та гостей міста та проводиться за попереднім погодженням з уповноваженим органом у визначеному місці та у певний час.

Знову бачимо, що в разі заборони акції суд зможе тлумачити положення на користь КМДА, а чиновник викличе наряд міліції, який швидко розжене за його вказівкою захід. Окрім цього ця сама стаття визначає, що для проведення заходу потрібно буде отримати попереднє погодження в КМДА. Тобто вводиться не повідомлювальний, а дозвільний метод проведення акції, що є грубим порушенням Конституції України, а також фактично реанімацією норми, яка діяла за часів Радянського Союзу.

Ще одне не менш одіозне визначення. Згідно з положенням учасники масових заходів – це фізичні особи, які беруть участь у масовому заході як виконавці, глядачі, слухачі, отримувачі інформації, зокрема, рекламного характеру. Скажіть, будь ласка, хто такі отримувачі інформації? Судячи з усього, ЗМІ – це вже також учасники акції. Журналісти, будьте обережні, відтепер ви учасники забороненої акції.

Давайте все-таки уявимо, що норма про те, що положення не стосується політичних заходів, таки діє. Але все одно постає чимало казусних запитань. Ось, наприклад, після проведення політичної акції заплановано концерт. Будь-який уповноважений чиновник згідно з положенням може прийти і на власний розсуд заборонити акцію, через концерт. А як бути з внутрішньопартійними заходами, які проводяться в приміщеннях? Відтепер з’їзди партій теж підпадають під дію положення і для проведення такого заходу потрібно за місяць узгоджувати все з КМДА.

Понад те, для будь-якого заходу слід подавати копії установчих документів юридичної особи, або копії паспорту та ідентифікаційного коду фізичної особи, яка є заявником акції, хіба це не втручання у приватне життя людини? А в такому разі це вже порушенняміжнародних договорів у сфері прав людини, які ратифікувала Україна, зокрема, Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.Також проект Положення суперечить рішенням Європейського суду з прав людини, які, згідно з українським законодавством, є джерелом права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до норми про повідомлення про акції будь-яка реклама заходів потребує узгодження з КМДА, за самовільне розміщенняреклами заходу – відмова в проведенні. Відтепер шлях провокаціям відкрито – будь-хто зможе розмістити псевдорекламу і вам заборонять мирне зібрання.Також забажанні міська влада тягнутимедо останнього з погодженням, тим самим унеможливлюючи належну явку на заході.

Щоб не лише обмежити громадян, а й заробити на цьому, влада планує проводити через заявника «вивчати громадську думку жителів міста щодо їхнього ставлення до проведення масового заходу» та у подальшому «досліджувати» їхні результати. Без цього заявку на проведення акції не можна подавати, оскільки буде автоматична відмова. Понад те, ця норма взагалі суперечить логіці проведення публічних акцій, адже якщо людина хоче про щось висловитися, то цілком імовірно, що хтось не погоджується з її думкою. Так само можна встановлювати обов'язкові подібні «дослідження» перед голосуванням на виборах.

Час проведення акції слід узгоджувати з КМДА не менш як за 10 днів, а в окремих випадках – навіть за місяць. Тобто завтра Партія регіонів продасть українську ГТС Росії, а українці будуть змушені чекати 10 днів на отримання дозволу на проведення акції? Додам, згідно з Рішенням Конституційного Суду України N4-рп/2001 від 19.04.2001 р. питання про строки повідомлення про масовий захід може регулюватися виключно Законом України.

Згідно з проектом положення зібрання можна будепроводити не ближче як за 100 м до державних установ.Тобто мова фактично йде про заборону проведення масових заходів у ледь не всій центральній частині Києва, оскільки чи не в кожній будівлі є якийсь державний орган чи його підрозділ. Встановлення наметів, які, попри численні рішення судів, вперто називають МАФами (малими архітектурними формами), теж заборонено!

Якщо положення буде схвалене з цими грубими обмеженнями конституційних прав громадян, однозначно знайдуться організації, які через суд визнають незаконним це положення. Але судова тяганина може тривати понад рік, а, як відомо, вибори до парламенту відбудуться 31 жовтня 2012 року.

Тобто антиукраїнській владі достатньо цього, щоб не допустити жодних масових протестних рухів у Києві в разі тотальної фальсифікації виборів, адже гірка практика всіх останніх виборів свідчить, що без грубої тотальної фальсифікації Партія регіонів не вміє. Не кажучи вже про те, як легко чинній владі буде обмежувати агітацію своїх опонентів у столиці.

Тож потрібно вже сьогодні домагатися в КМДА відмови від ідеї схвалення такого положення, щоб завтра українці не були змушені питати дозволу не лише на проведення мирних зібрань, а й на те, щоб проходити повз державні установи на відстані менш ніж 100 м від них.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено