Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
27 травня, 2011

Чи загрожує Україні повернення тоталітаризму?

Хто багато користується інтернетом, натрапляв, мабуть, на рекламу «кількох таємних слів», за допомогою яких можна підкорити собі будь-яку людину – від вродливої дівчини до прискіпливого ДАІшника

Щодо дівчини і ДАІшника це, звісно, брехня і шахрайство. А от для західних демократів такі слова справді існують. Є кілька слів, почувши які, вони починають поводитись неадекватно і втрачають здатність до аналізу.

Одне з цих кількох слів – «фашизм». Можна здогадатися, звідки у демократів ця хвороба: свого часу вони заплющували очі на становлення фашистських і нацистських режимів, намагалися їх використовувати для боротьби з комунізмом і не допомагали їхнім жертвам. Тепер у них комплекси.

«ВИ З КИМ?»

Саме тому кремлівські пропагандисти вже котрий рік, застосовуючи усі свої нечувані потужності, небезуспішно намагаються створити враження, що кожен, хто проти поглинання своєї Батьківщини імперією, - фашист. Щоб Захід не заступався.

Для нас створюють штучний вибір між Гітлером і Сталіним. Звучить це начебто красиво: «Ви повинні обрати і визначитися, з ким ви – з тими, хто переміг фашизм, чи з тими, хто служив поліцаями». Закон про червоні прапори (підписаний, вочевидь, в обмін на обіцяне зниження ціни на газ), спровоковані владою сутички у Львові і події навколо пам’ятника Сталіну у Запоріжжі – якраз із цієї опери. Але для того, щоб людина не захворіла на чуму, зовсім не обов’язково заражати її холерою.

Запропонований нам вибір, що б ми не обрали, залишає нас за бортом усього цивілізованого світу. Вони ж там усі політкоректні, тобто нещирі, але зовсім не дурні і добре розуміють, що принципової різниці між цими двома для демократів немає.

Те, що фашизм сучасній Україні не загрожує, думаю, зрозуміло усім. Навіть якби ми з невідомою метою захотіли побудувати в себе фашистську державу – хто б нам дозволив би? Ми ж не Росія і навіть не Іран, у нас ні нафти, ані газу на експорт. Окупували б миттєво. Причому цілком офіційно, з санкції ООН.

А чи загрожує нам сталінізм?

Теж ні. Мабуть, з єдиної причини: необхідною умовою будь-якої диктатури є монополія держави на інформацію. Як тільки людство винайшло інтернет, неможливим стало не лише не знати, а навіть придурюватися, що не знаєш, що робиться у світі (як придурювалися колись на Заході, нібито не знають про Голодомор і масові репресії в СРСР). Не зможуть придуритися, що не знають –  значить, змушені будуть втрутитися. Як втрутилися нещодавно іноземні посли, врятувавши від арешту Юлію Тимошенко.

І взагалі відомо, що історія повторюється двічі: вперше – як трагедія, вдруге – як фарс. І всі наші нинішні недолугі кандидати у диктатори – лише жалюгідна пародія на Сталіна. Як їм нас підкорити, якщо ми з них сміємось і знущаємось, якщо  весь Інтернет  забитий «демотиваторами» з їхніми портретами? Одні ці «демотиватори» ставлять жирний хрест на будь-чиїй спробі запровадити поклоніння собі, без чого справжня диктатура неможлива. 

ЧИ ДОПОМОЖЕ НАМ ЗАХІД?

Розраховувати на допомогу Заходу нам водночас треба і не треба. Щоб зрозуміти принципи їхньої політики – згадаймо, як зовсім незадовго до проголошення суверенітету  прем’єр-міністр Великобританії Маргарет Тетчер приїздила до нас і запевняла, що Україні не потрібна незалежність і що весь світ підтримує територіальну цілісність держав, в тому числі СРСР.

Політика усіх західних держав побудована на верховенстві економічних інтересів над всіма іншими. А економіка вимагає стабільності.

Автору цих рядків доводилось читати інтерв’ю топ-менеджерів західних фірм, котрі працювали у пострадянському просторі. Вони прямо казали, що згодні змиритися з необхідністю давати хабарі чиновникам, але їх не влаштовують часті зміни чиновників і сум. Бо необхідно ж планувати витрати!..

Тому, що б не стверджували західні пропагандисти з приводу верховенства демократії, прав людини тощо – а Захід може підтримати будь-які зміни у будь-якій державі, навіть якщо йдеться про усунення тоталітарного людожерського режиму, лише в тому випадку, якщо їхні аналітики прорахували, що ці зміни відбудуться все одно. Тоді вони намагатимуться зробити їх якомога більш прогнозованими і вигідними для себе.

Дехто обурено спитає: а яке західні держави взагалі мають право вказувати нам, як жити?

На жаль, мають. Це право держав, у чиїх банках зберігаються гроші, награбовані нашими можновладцями, і в чиїх вузах вчаться їхні діти.

Найважчу і найбільш ризиковану частину шляху національним силам доведеться пройти самотужки.  І пройти так, як вони самі вважають за потрібне. Бо прийти до влади і, тим більше, утримати владу, використовуючи західні сценарії, у наших умовах неможливо. Хоча б тому, що вибори фальсифікуються, суди приймають рішення за вказівкою влади, міліція катує затриманих, а виборці поважають сильних керівників, які беруть на себе відповідальність.

Єдина допомога, на яку можна сподіватися від Заходу – вони перешкоджатимуть нашій владі занадто суворо розправлятися з тими, хто бореться з нею, не проголошуючи у процесі боротьби тих самих кількох слів, що викликають у них неадекватну реакцію і відмову від заступництва.

Але робити щось замість нас західні демократи не будуть. Та й не треба. 



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено