Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
26 квітня, 2011

Атомна дилема

Японським інженерам-атомникам нарешті вдалося зупинити смертоносний витік радіоактивної води з реактора Фукусіми в море. Однак їм не стримати шаленого падіння довіри до мирного атома у всьому світі.
Матеріал друкованого видання
№ 16 (181)
від 21 квітня, 2011

Давно забуті страхи щодо безпечності атомної енергетики раптом повернулися й загострилися через спогади про Чорнобиль – найстрашнішу атомну катастрофу, що сталася в квітні 25 років тому.

Уряди більшості європейських країн оголосили про замороження планів будівництва нових реакторів. Влада Німеччини вже зупинила 17 об’єктів на тримісячну перевірку й переглядає рішення про продовження терміну експлуатації старих АЕС. Захисники довкілля і зелені партії відновили кампанії проти атомної енергетики. Навіть Китай, найбільший у світі виробник парникових газів, який будував амбітні плани відмови від електростанцій на вугіллі, що наразі виробляють 70% енергії в Піднебесній, найімовірніше, частково згорне свою ядерну програму.

За словами активістів боротьби зі змінами клімату, це матиме катастрофічні наслідки. Без атомної енергетики більшості промислових країн буде дуже непросто досягнути поставлених цілей щодо зменшення викидів вуглекислого газу. За рахунок відновлюваних джерел енергії дефіцит компенсувати не вдасться навіть у середньостроковій перспективі, а внаслідок продовження експлуатації електростанцій, що працюють на вугіллі та газі, в атмосферу викидатиметься ще більше парникових газів.

Представники ООН на нещодавній зустрічі з кліматичних змін у Бангкоку були не в найкращому настрої. За оцінками до цунамі, нові АЕС до 2035 року мали додати 360 ГВт генеруючої потужності до світового арсеналу. Тепер така перспектива видається непевною, хіба що урядовці переглянуть поспішні обіцянки згорнути ядерні програми.

А чому б і ні? Недарма ж так активізувалися лобісти атомної енергетики. Вони стверджують, що лише одиниці з 507 АЕС у світі розташовані в сейсмічних зонах. А Фукусіма не витримала здебільшого тому, що побудована дуже давно за застарілими розробками, які більше ніде не пропонуються. Науковці та інженери також переконують, що, попри тривоги японців, які покидають зону відчуження навколо Фукусіми, радіаційна загроза людському здоров’ю від останнього викиду невелика: підтверджений рівень смертності внаслідок «ядерного апокаліпсису», як його назвав один європеєць, що став свідком подій, нульовий. Викид радіації набагато менший, ніж у Чорнобилі, хоча навіть там за 25 років після аварії життя відновилося значно швидше, ніж багато хто міг собі уявити. Натомість тисячі людей щороку гинуть в аваріях на вугільних шахтах – тільки в Китаї торік вуглевидобуток забрав життя 6 тис. осіб.

Деякі західні політики прогнозують, що атомна енергетика стане тепер «токсичним» питанням для всіх урядів, але багато хто все ж сподівається, що паніка незабаром вщухне, і небезпідставно. По-перше, відомо, що знадобиться не один рік і чимало інвестицій, аби отримати стільки енергії, скільки виробляє одна чи дві АЕС, від вітру і води. За обмежених фінансових можливостей західні економіки не можуть покладатися на те, що відновлювані джерела енергії компенсують прогнозований дефіцит енергоресурсів. 

По-друге, без атомної енергетики Захід потрапить у небезпечну енергетичну залежність від РФ та Близького Сходу. Суперечки між Москвою та Києвом щодо ціни на газ і припинення Росією поставок стали для Західної Європи таким собі холодним душем. Якщо в питаннях експорту енергоносіїв починає домінувати політика, то жодна країна не захоче ризикувати своєю економікою, роблячи її надто залежною від імпорту газу. Саме тому Фінляндія будує найбільшу в Європі АЕС. А заворушення на Близькому Сході переконують – від нафти теж не варто очікувати стабільності ані щодо ціни, ані щодо постачання. Цей урок Захід уже засвоїв 1973 року, коли арабські країни оголосили ембарго на експорт нафти. Нині ж перекрився потік лівійського чорного золота.

А що якби через революцію припинилися поставки із Саудівської Аравії, найбільшого виробника нафти у світі? Що тоді було б із західними економіками?

Безперечно, до атомної енергетики лишається чимало запитань. Цей вид енергії дорогий, а вартість спорудження й утримання нових АЕС різко зростає. Крім того, виведення з експлуатації старих станцій – процес недешевий і складний: ще не вирішено проблеми зберігання радіоактивних відходів. Аварії на атомних електростанціях мають жахливі наслідки – це довів Чорнобиль. Але навіть Greenpeace знає, що зміни клімату в довгостроковій перспективі, ймовірно, виявляться фатальнішими. А без атомної енергії глобальне потепління і його катастрофічні результати можуть стати реальністю значно швидше, ніж усі сподіваються.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено