Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
15 квітня, 2011

Мавпування на Печерських пагорбах

Пам’ятаєте бородатий анекдот про мавп ще часів холодної війни? Якщо ні, нагадаю: сидять дві мавпи, розпилюють атомну бомбу. Підходить третя, якийсь час за ними спостерігає, а потім запитує:

- А ви певні, що з бомбою не станеться чогось поганого?

- Нічого, – каже одна з мавп. – Якщо вона навіть і вибухне, у нас про всяк випадок є ще одна...

Сіль анекдоту, якщо вдатися до смислового аналізу, – у тому, що дурнуваті мавпи у гротескній формі копіюють дії бравих солдафонів та доводять ситуацію холодної війни до цілковитого абсурду. Нині він уже не здається смішним, а колись був актуальним, ледь не політичним.

Утім, тема «мавпи та політика» не зникла з українських політичних обріїв. Вона із анекдотів перекочувала до реальності, в якій усі ми живемо. І жертвами політичного мавпування стали всі притомні українські громадяни. Позаяк персонажі, заражені синдромом абсурдно-гротескного копіювання останніх московських дурниць, волею історичної випадковості опинилися на нашому владному олімпі.

Найсвіжіший приклад – не встигли у Росії скасувати перехід на зимовий час, як у Верховній Раді кілька депутатів зареєстрували законопроекти про необхідність повторити цю операцію в Україні. Ініціаторів змін не хвилює, що урядова постанова, яка регулює порядок обчислення часу на території України, розроблена з урахуванням європейської практики. Йдеться про рекомендації Європейської економічної комісії ООН, спрямовані «на гармонізацію порядку обчислення часу на території всієї Європи і прилеглих до неї держав – з урахуванням взаємозалежності їхніх економічно-промислових комплексів, торговельних відносин, необхідності розширення міжнародних інформаційних систем, синхронізації міжнародного транспортного сполучення та зв’язку». Але нащо печерським мавпам якась Європа, га?

Не такий свіжий, але не менш вражаючий приклад мавпування – торішнє запровадження 11-річної середньої освіти замість 12-річної. Коли для європейської спільноти за терміном навчання нормою нині є 12–14-річна середня школа, в Україні введено одинадцятирічку, як у Росії. Будь-які раціональні аргументи щодо необхідності звертатися до найсучасніших, найпрогресивніших форм освіти фанати мавпячих забав не сприймають. Й уже до шкільних підручників урочисто повертають сталінський ідеологічний конструкт – «Великая Отечественная война». Щоб усе було так, як у Росії, – не важливо, чи була ця війна для українців насправді вітчизняною, чи ні. Крім того, у школах знову запроваджується совєтська військово-спортивна гра «Зірниця». У РФ же є, як це так, щоб не змавпувати?

На додачу – знову свіжа інформація – сам мавпячий цар виступив за уніфікацію законодавства України та Росії у галузі статистики. З якого дива? Невже ж сучасна російська статистика – це всесвітньо відомий взірець об’єктивності та прозорості? Невже саме у Москви слід вчитися писати найкращі закони? Власне, щоб нормальній людині перехотілося копіювати російські закони та їх практично застосувати у статистиці, варто перечитати, як реагували нечисленні незалежні ЗМІ РФ на торішній перепис населення, його бездарну організацію і викривлені дані. Але ж то людині, а не тому, хто здатний передусім на політичне мавпування.

Можна було б навести десятки інших прикладів, але головне те, що йдеться про аж ніяк не безневинні речі. Адже в нинішній Москві влада продукує не що інше, як новітню версію недемократії. Критики звуть її авторитаризмом, неототалітаризмом, реанімованою совєтчиною чи ще якось, щоб наголосити, що російська політична система суперечить основам життя сучасного світу, вона привносить у цей світ дуже небезпечні ферменти зла, розкладає демократії зсередини (як колись успішно робили це Гітлер і Сталін), орієнтує людей пострадянських обширів на «велике повернення» до «світлого минулого», до ледь перефарбованого імперського дискурсу.

Брати участь у цих процесах, намагатися скопіювати їх і втілити в українських реаліях – річ не менш небезпечна, ніж пиляти атомну бомбу.

Проте заповзяті мавпувальники з Печерських пагорбів на це не зважають. Чи у зв’язку з браком належного інтелекту, чи з огляду на впевненість, що в разі тих або інших катаклізмів Москва подарує їм ще якийсь об’єкт для забавок.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено