Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
14 вересня

Ігри розуму

Психологічні ігри важливіші за ігри військові. Якщо вдається деморалізувати й залякати противника, можна здобути перемогу без жодного пострілу.
Матеріал друкованого видання
№ 37 (513)
від 14 вересня

Навчання «Захід-2017», покли­ка­ні продемонструвати розвиток воєнного потенціалу Росії. Та більше важить у них психологічний чинник. Наразі все свідчить про те, що РФ намагається показати, ніби її навчання не такі страшні, якими здаються. Маневри здійснюватимуть­ся неподалік латвійського, литовського та польського кордонів. Сценарій нібито передбачає відпрацювання оборони: за легендою, Росія і Білорусь відбивають атаку трьох вигаданих країн-парій — Вейшнорії, Весбарії й Лубенії. Основний меседж із вуст Кремля: реакція Заходу перебільшена, а РФ лише проводить невеличкі регулярні навчання. Західні панікери та підбурювачі до війни, як завжди, реагують надто гостро й, за словами одного російського чиновника, влаштовують «істеричну буфонаду».

З російського погляду це має свою логіку. Масштабні й агресивні навчання на зразок «Захід-2009», на яких розігрували вторгнення в країни Балтії та їх ізолювання, а також інсценували ядерний удар проти Варшави, виявилися контрпродуктивними. Вони сприяють тому, що Захід стає рішучішим, слугують виправданням для збільшення оборонних бюджетів і виставляють Росію в поганому світлі.  

Однак нібито м’якіший цьогорічний «Захід» аж ніяк не привід заспокоїтися. Росія вже пожинає вигідні для себе плоди ігор розуму, які вона влаштувала й завдяки яким позиціонує себе як стратегічно рівноцінну Заходу силу, як постраждалу сторону в геополітичному змаганні та як справжню загрозу для прифронтових держав Північно-Східної Європи.

Росія, вочевидь, використовує «Захід», аби полоскотати нерви. Хоч би що зробив Захід у відповідь, це може бути сприйнято або як надто м’яка, або як надто гостра реакція

Жодне з цих позиціонувань не відповідає дійсності. Росія набагато слабша, ніж Захід, у будь-якому аспекті. Якби дійшло до повномасштабної конфронтації, росіяни програли б. Протистояння в Північно-Східній Європі — це цілковито провина Росії. Залякуючи й дестабілізуючи колишніх сателітів ще від 1991-го, вона створювала перед­умови для розширення Північноатлантичного Альянсу. Не відступаючись від агресивної тактики після 2004 року, Росія подбала, щоб НАТО — неохоче й запізніло — розробило плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, розташувало обмежені в регіоні військові контингенти, які мали б слугувати перешкодою для агресії, та почало проводити навчання за сценаріями оборони від нападу.

Крім того, Росія використовує навчання «Захід», аби випробувати рішучість Заходу на інших фронтах. Литовська влада нещодавно отримала від Білорусі, найближчої союзниці РФ, запит на транспортування через її територію експортної партії зенітно-ракетної установки «Бук» до Анголи. 2014 року ракета з російського «Бука» збила пасажирський малайзійський авіалайнер MH17 над територією України. Теоретично Росія мала б право транспортувати ракети через Литву в межах військового транзиту до Калінінграда. Натомість росіяни хотіли експортувати установки з литовського порту Клайпеда. Це безпрецедентний запит, і, звісно ж, Литва відповіла відмовою.

«Захід» непокоїть і українців. Північний кордон країни із Білоруссю здебільшого незахищений. Через навчання Збройним силам України, які вже перебувають під тиском, доводиться відволікати цінні розвідувальні та інші ресурси зі Сходу, де точиться війна, щоб адекватно підготуватися на випадок надзвичайних ситуацій за участю російських військ у Білорусі. Також є підстави непокоїтися через російські сили в Придністров’ї, де заправляють сепаратисти. 

Усе це свідчить про те, що Росія, вочевидь, використовує «Захід», аби полоскотати нерви. Хоч би що зробив Захід у відповідь, це може бути сприйнято або як надто м’яка, або як надто гостра реакція. Кремль формує порядок денний, поєднуючи військовий блеф (або міць), засоби кібервійни, пропаганду, економічний тиск та інші інструменти як заманеться.

Читайте також: «Захід-2017». Міф алармістів, або…?

Усе повинно бути навпаки. Владімір Путін мав би нервово чухати потилицю, побоюючись того, що Захід може заподіяти Росії: послабити його автократичне правління вдома, вистежити брудні російські гроші за кордоном, підірвати корумповану та спекулятивну індустрію експорту енергоресурсів, приборкати мандрівні ескадрони смерті чи завадити спробам росіян залякувати сусідів.
Теоретично майже всі козирі в руках Заходу, а Росії бракує добрих карт. На практиці ж усе навпаки. І це промовисто засвідчують навчання «Захід». 

------------------------

Відповідно до ст. 47.4 Віденського документа ОБСЄ підписанти, зокрема Росія, зобов’язані запрошувати іноземних спостерігачів для моніторингу своїх військових навчань, якщо в них бере участь понад 13 тис. солдатів. Щоб уникнути цього, Росія та Білорусь оголосили, що у них буде лише 12,7 тис. військових. Інші країни не погоджуються з такими цифрами. За даними Генштабу Польщі, для навчань мобілізовано близько 100 тис. російських військових. Литва й Україна оцінюють їхню кількість відповідно в 140 тис. і 240 тис. За оцінками Іґоря Сутяґіна, старшого наукового співробітника британського Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень, у навчаннях візьме участь близько 65–70 тис. військових. У серпні Білорусь запросила спостерігачів від країн-сусідів і НАТО. Але тоді посадовці Альянсу в анонімному коментарі для «Радіо Свобода» пояснили, що представників його місії запрошено побачити навчання в дні для відвідувань, коли на них можуть прийти іноземні посадовці на кшталт аташе диппредставництв. Але це не той моніторинг, що прописаний у Віденському документі.   

--------

автор The Economist, старший віце-президент аналітич­ного центру CEPA

 



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.