Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
2 липня

За порадою Ґанді

Мовне питання на Сході України, більшою мірою на Донбасі, завжди було гарячою темою обговорень, інколи й маніпуляцій, які часто можна було зафіксувати під час чергових парламентських або президентських виборів.
Матеріал друкованого видання
№ 26 (502)
від 29 червня

Звичайно, російська мова не відразу стала основною розмовною в регіоні, а тільки після колонізаторської політики царської Росії в середині XIX століття. На початку XX століття на більшій частині території сучасної Донеччини з’явилися шахтарські села, а навколо них шахти й заводи, на які приїжджали працювати люди з центральних регіонів Росії. Спочатку гірники приїжджали працювати переважно на літо, а потім стали лишатися тут назавжди, що й вплинуло на динаміку етноструктури регіону, зок­рема й на мовні особливості регіону.

У радянські часи Донбас постійно піддавався русифікації. За даними перепису населення, з 1970 по 1989 рік значно зменшилася частка українців і збільшилася частка етнічних росіян у структурі населення Донецької області: 53,1% і 40,6%; 50,7% і 43,6%. Лише в кількох районах були цілі компактні села, заселені етнічними українцями, у які на весні 2014-го не прийшов «русский мир».

Наприклад, Краматорськ, місто, у якому я проживав деякий час і в якому живуть мої друзі та близькі, у 1980-ті не мав жодної україномовної школи, а престиж української мови був дуже і дуже занижений. Мешканці міста, здебільшого ті, що є вихідцями із сіл, вдома розмовляли українською, але на вулиці, у громадському транспорті, магазині переходили на російську. 

Читайте також: Мовний фон

Відтоді змінилося мало що. Так, зараз україномовні школи й україномовні класи є, вони навіть мають перевагу над російськомовними, але на вулицях Краматорська й у 2017 році нечасто почуєш державну мову. Згідно з переписом населення 2001 року в Краматорську українську мову назвали рідною 31,06%, російську — 67,87%. Зараз на Донеччині українською спілкуються переважно військовослужбовці, волонтери або гості регіону, які приїздять з інших регіонів України.

Молодь теж, попри намагання педагогів на уроках прищепити любов до рідної мови, віддає перевагу російській. Така ситуація склалася через те, що медіа-простір заполонила мода на російськомовний продукт, а також через те, що телекомпанії пропагують моду на мову країни агресора.

Я щасливий від того, що ідентифікував себе, перейшов на красиву мову, мову для життя. Що мій приклад наслідують люди, які мене оточують. Що мої діти чутимуть українську з перших хвилин життя

Не чекаючи вирішення питання популяризації на державному рівні, за мовне питання в Краматорську взялася переселенка з Ясинуватої Оксана Муравльова. За підтримки громадських організацій вона проводить у місті заняття з української мови у створеному Українському розмовному клубі «Файно», де слухачі вчаться долати мовний бар’єр, збільшують словниковий запас, розвивають навички послідовного викладу думок, мовлення, комунікації та, головне, вдосконалюють знання рідної мови. Такі лекції відвідує чимало людей, і дуже тішить, що вчитися говорити грамотною українською люди приходять добровільно, а курси, до речі, безплатні.

Зазначу, що після звільнення Краматорська від російських найманців місто постійно відвідують українські письменники та музиканти, які ознайомлюють краматорців з українським культурним продуктом. Саме цей факт посприяв моєму переходу на українську. Так, я навчався в україномовній школі, мав хороші оцінки з цього предмета, але основною розмовною була російська. Щоб перейти на українську, треба не так досконало володіти нею, як мати сміливість. Слід усвідомити, що більшість рідних і друзів не готові до того, що ти можеш якось змінитися, але якщо це справжні друзі, яким важливо зберегти стосунки і яким важлива твоя думка, а не те, якою мовою ти її озвучив, то вони обов’язково підтримають, а можливо, разом із вами перейдуть на українську.

Читайте також: Створити можливості

На початку в мене було багато помилок, роблю їх і зараз, але говорити про це не соромлюся, бо коли з дитинства ти спілкуєшся однією мовою, неважливо, російська це, англійська чи французька, і раптово переходиш на іншу, то підсвідомість шукає найлегший спосіб — слова зі звичної мови. Це жодним чином не пов’язано, наприклад, із неосвіченістю людини, то звичайні особливості роботи нашого мозку.

Я щасливий від того, що ідентифікував себе, перейшов на красиву мову, мову для життя. Що мій приклад наслідують люди, які мене оточують. Що мої діти чутимуть українську з перших хвилин життя. А впевненості в правильному виборі мені додали слова індійського філософа Магатма Ґанді: «Краще повільно і з помилками розмовляти власною мовою, ніж досконало мовою іншого народу».

Хай там як, а ситуація, що склалася на сьогодні, призводить до соціального конформізму, коли більшість громадян змушені на соціальному рівні, переважно на роботі, переходити на державну мову, зберігаючи при цьому психологічну прихильність до російської. І ось саме тут треба бути обережним, оскільки те, що намагаються насаджувати силоміць, завжди викликає природний протест, навіть якщо це щось дуже корисне, своєчасне та розумне.
Щоб людину чогось навчити, її спочатку треба зацікавити. Приміром, зробити цікавий, модний, популярний проект, за допомогою якого кожен зможе поринути у вивчення мови, культури, традицій. 



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.