Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
6 квітня

Хто підриває росіян цього разу?

Вибух у метро Санкт-Петербурга занурив українців у беззмістовну полеміку: справедливо чи несправедливо? Треба висловлювати співчуття чи ні? Натомість для України не менш важливими є наступні питання: хто, навіщо і що буде далі?

Теракт у пітерському метрополітені залишається головною темою російських ЗМІ. Цю подію обговорюють як провладні, так і опозиційні видання. Українці ж поринули у дискусії на тему: «справедливої відплати» чи «окупанти теж люди». Натомість поза межами емоцій лежать куди важливіші запитання: хто і з якою метою підготував теракти, якою буде реакція влади і народонаселення РФ? Головне: як розвиватимуться події далі?

Рязанський цукор

Так, вибух пролунав дуже вчасно. Про це говорять не лише вороги Кремля, але й незалежні журналісти. З цією думкою важко не погодитись. Росіян зачепив за живе фільм-викриття «Он вам не Димон», що зібрав понад 12 млн переглядів на відео сервісі Ютюб. Чомусь вторгнення в Україну чи вбиті діти Сирії росіян не зворушили, а ось маєтки Дімона – якраз. Як результат – ще не голодною, але вже зголоднілою Росією прокотився не те щоб бунт, проте заявка на бунт… і тут на тобі! Бабах!

Все, можна сміливо оголосити посилення заходів безпеки. Будь-який мітинг оголосити підготовкою до терористичного акту, а страйки далекобійників – спробою державного перевороту. Ну не теракт, а справжній подарунок Путіну. Проте, лише на перший погляд.

По-перше, вибух у метро не вирішує засадничих проблем Кремля, натомість створює чимало нових. Для того аби відправити Росгвардію проти дагестанських далекобійників, Путіну і Медведєву зовсім не обов’язково через кров згуртовувати довкола себе суспільство. Та й подібне згуртування виявляється справою зовсім не тривкою. Щомісяця підривати метро надто складно, натомість проблема легітимності влади одними лише вибухами не розв’язується.

По-друге, теракти у великих містах підважують основний принцип путінського ГУЛАГу: свобода в обмін на гарантії безпеки. Кайдани в обмін на тюльку. «Знищувати терористів на віддалених рубежах», «підтримувати владу, аби не сталось війни як в майданутій Україні»  – це основа суспільного договору Кремля з його підданими. Натомість теракти в Санкт-Петербурзі – це, те, що ставить під сумнів сам суспільний договір.

Дійсно, Кремль може миттєво скористатися з переваг теракту. Натомість політичні наслідки самого вибуху – річ довгограюча.

Читайте також: Репресії всередині Росії не зменшать кількість атак. Світові ЗМІ про теракт в Санкт-Петербурзі

Безумовно, історія з «рязанським цукром» миттєво навіює неприємні для росіян думки: «ФСБ взрывает Россию». Однак теперішні теракти не обіцяють чекістами нічого хорошого. Надто великі гроші, з надто великою помпою, були закопані в «систему безпеки». Як результат: дорога система зовсім не гарантує захисту.

Для того, аби мешканці ГУЛАГу не підняли черговий бунт, потрібно негайно продемонструвати дві речі: а) система працює як годинник (саме тому Путін особисто скликає нараду силовиків); б) швидко знайти терористів, що логічно випливає з попереднього пункту.

Помста

Іншою версією, не менш переконливішою за попередню, я вважаю атаку ісламістів. Ймовірних організатори три: автономна група джихадистів, бойовики Ісламської держави або Імарат Кавказ.

Автономними або неорганізованими джихадистами я називаю мусульман-сунітів з республік колишнього СРСР, що не належать ані до Ісламської держави, ані до інших салафітських середовищ. Це можуть бути молоді люди Дагестану, Чечні, Інгушетії чи навіть Киргизії, що боляче переживають війну росіян в Сирії. Зрештою, союз Путіна-Асада готує для нас такі сюжети, що до «священної війни» особливо і закликати не потрібно. Тут і людина цілком невіруюча запалає бажанням помсти.

До речі, не зайвим буде нагадати, що у 2013 р. РФ виступила гарантом «хімічного роззброєння» режиму Асада. Тому, навіть якщо припустити, що бомби з зарином скинув не російський пілот – відповідальність за військові злочини лягає не лише на асадівську Сирію, але й на путінську Росію.

Так ось, на Північному Кавказі чимало молодих людей вчились у сирійських духовних навчальних закладах. Це досить поширений досвід, скажімо, для дагестанської молоді. Запевняю читачів, що переглядаючи новини про боротьбу ЗС РФ з терористичними загрозами в Сирії, мешканці Дагестану переживають далеко не ті самі почуття, що й мешканці Ростова чи Мурманська. Саме тому версія «стихійного», «поза організаційного підриву» залишається цілком реалістичною.

Удар Ісламської держави

Дещо подібною до попередньої є наступна версія: атака Ісламської держави. ІД – структура не лише цілком терористична, але й водночас децентралізована. Якщо простіше – це глобальна ідеологічна франшиза. Записав на відео принесення баяту (присяги – П.П.) Абу Бакру – і вперед у метро чи на поліцейське КПП.

Читайте також: Світ про хімічну атаку в Сирії: Осуд – лише пустослів’я

Тобто фраза «атака Ісламської держави» зовсім не означає, що хтось із міста Ракки відправив смску в Санкт-Петербург з наказом задіяти «сплячий» осередок ІД. Зовсім ні. Ісламська держава – це певний набір постулатів, певний самопроголошений авторитет, визнаючи який, можна стати частиною Халіфату. Поряд із цим сама ІД радо візьме на себе відповідальність за будь-який теракт чи диверсію, що вчинені кимось на території ворога.

Імарат знову виносить війну за межі Кавказу

Останньою версією, яку я розглядаю всерйоз, – є підготовка теракту силами вже знекровленого Імарату Кавказ. Власне, що таке Імарат Кавказ, чим він відрізняється від Ісламської держави, і як цих дві структури прийшли до відкритої конфронтації між собою – я писав раніше у розгорнутому матеріалі для українського читача.

У серпні 2016 р. у пітерській багатоповерхівці чекісти провели спецоперацію із затримання «бойовиків Північного Кавказу». В результаті операції було вбито четверо чоловіків. Один труп згодом ідентифікували як тіло Заліма Шебзухова – колишнього аміра об’єднаного вілаяту Кабарди, Балкарії і Карачаю. Власне Шебзухов був однією з найавторитетніших та найнебезпечніших фігур салафітського підпілля РФ. Саме він вважався ймовірним претендентом на верховного аміра кавказьких моджахедів (Імарату Кавказ), після загибелі у бою верховного аміра Магомеда Сулейманова.

Минулого року думки аналітиків розділились: хтось стверджував, що Шебзухов намагався виїхати через Санкт-Петербург до Фінляндії. Інші припускали, що амір переїхав до північної столиці РФ з метою підготовки терактів на території Росії. Не зважаючи на те, що Залім Шебзухов загинув більш як півроку назад, теракт у пітерському метро міг стати фіналом підготовчої роботи, яку провадив сам Шебзухов або його однодумці. Імаратці – це зовсім не націоналісти-ічкерійці. Залім Шебзухов – кабардинець. Та й Імарат Кавказ не вперше залучає до своїх операцій некавказькі народи. Чого варта історія із Чистопільським джамаатом у Татарстані,  або із символом Імарату Саїдом Бурятським – хлопцем-буддистом, який прийняв іслам та став одним із символів неофітів та ідеологом салафітського руху на Кавказі.

Що буде далі?

Будь-які версії щодо ймовірних організаторів теракту залишаться версіями. Сказати напевно хто саме стоїть за вибухами у російській підземці досить важко. Натомість сам перебіг подій, підказує, що «відіграти ситуацію назад» вже не вийде. Що ж буде далі? Можу лише припустити:

  1. Кремль швидко назначить винуватих.
  2. Офіційній версії мало хто повірить. Навіть всередині РФ.
  3. Розділення російського суспільства лише поглибиться. Не лише «расові росіяни» ще більше сторонитимуться «південців» (російською мовою «южан»), але й лояльні до системи «расові росіяни» будуть змушені заглиблюватись у самообман і вдавати довіру до режиму, що не дотримується суспільного договору.
  4. Цінностей, які б об’єднували російське суспільство, стає дедалі менше. Адже спільних ворогів поменшало.
  5. Російська Федерація стрімко наближається до неконтрольованих процесів.
  6. Далі буде.

 



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.