Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
29 грудня, 2016

Чого може навчити філософія?

Завжди з подивом доводиться спостерігати за зменшенням зацікавленості до проблем культури та гуманітарних наук. Так, я знаю, це така загальносвітова тенденція: якщо треба на чомусь заощадити, то неодмінно на гуманітаристиці.
Матеріал друкованого видання
№ 52 (476)
від 28 грудня, 2016

Якось я читав низку лекцій, у яких порушував питання про «філософський перформанс» та концепцію «театру жорстокості» Антонена Арто. І найбільше мене вразило те, що знайшлася людина, яка просто «заблокувала» для себе цю тематику. Чому? Відповідь, яку я даю сам собі, приблизно така: гуманітарні науки розглядаються як супровідне, фонове знання, бо воно не має ознак прагматичності. Для того, щоб його хоч якось застосовувати, потрібні індивідуальні зусилля.

Та якщо ти не даєш комусь готових формул, то тебе не будуть готові слухати. А до того ж засиплють запитаннями на кшталт: «А про що все це?». І тут усвідомлюєш, що тебе просто хочуть сприймати як функцію транслювання знаково-смислової продукції. Французький історик античної філософії П’єр Адо свого часу написав надзвичайно захопливу книжку, в якій намагався показати, що філософія для давніх філософів була не абстрактною скарбницею знань, а мистецтвом жити.

Що це означає?

Передусім те, що філософію треба розуміти не тільки як дисципліну, в якій порушено граничні питання на кшталт «чому є дещо, а не ніщо?», а як особливий тип знання з перетворення особистості. Інакше кажучи, як навчитися докладати зусиль, аби змінитися самому? Тоді філософію потрібно вважати особливою практикою духовних вправ. «Духовних» передусім означає «керованих розумом». Цим філософія перетворюється на сукупність вправ, або мистецтво жити. Себто головна її інтенція полягає в тому, щоб пізнавати не лише світ, а й себе. А що ж означає пізнати себе? Насамперед перейти від неавтентичного життя, до автентичного способу бути. Автентичне життя пов’язане з постійним усвідомленням себе, а заразом і зі спокоєм та свободою. Наш неспокій спричиняється багатьма стражданнями, серед яких ключову роль відіграють пристрасті й турботи. Отже, навчитися спостерігати себе означає вміти контролювати свої страхи. Чи не найбільшим із них є страх утратити блага. Аристотель вчить нас, що кожна людина прагне блага. Ось тільки як відрізнити справжнє благо від удаваного? Під першим належить розуміти те, котрого ми здатні досягти, уникаючи зла, наскільки це взагалі можливо. Так, потрібно пристрасне бачення світу замінити природним.

філософію треба розуміти не тільки як дисципліну, в якій порушено  питання на кшталт «чому є дещо, а не ніщо?», а як особливий тип знання з перетворення особистості

Що ж включатиме таке заняття філософією? Передусім «пошук» як уміння ставити питання й прискіпливе вивчення дошукуваного. Не менш важливими компонентами є вміння читати і слухати. А ці навички не можливі без уміння тримати увагу (бути пильним і спостережливим) стосовно того, що нас оточує. Здатність зосереджуватися, своєю чергою, залежить від нашого самовладання, тобто звички концентруватися на головному. Перелічене доповнюється медитацією як вихоплення певного моменту. Наші думки при цьому мають обертатися навколо ідеї блага, тобто виконання належного. Усе це спонукає нас сформулювати чергове питання: яким чином можна трансформувати своє життя? Без уміння прояснити свої думки тут ніяк не обійтися. А це вимагатиме й навчитися висловлюватися зв’язно, впорядковано та зрозуміло. А крім того, тренувати пам’ять. Навіщо? Та щоби бодай для себе сформулювати власні правила життя. Тільки так можна підготуватися до всіляких несподіванок, які на нас чигають. Уміючи уявляти різні труднощі життя, як-от бідність або страждання, ми зможемо зносити їх гідно.

Читайте також: Мовчання й тиша

Усе це передбачає одне: бути філософом означає вправлятися в умінні жити. Вміти виходити за межі власної усталеності, ніби долаючи свій попередній стан, і вільно робити те, що залежить від нас, керуючись власним розумом. Цим філософія нагадує самолікування, даючи радість від існування, або ж задоволення бути. Вона вчить також не боятися речей, на які ми вплинути не зможемо. Філософія як виконання духовних вправ передбачає не тільки перебування на самоті, а й мистецтво провадити діалог. Це така собі моральна самоперевірка. До речі, діалог можна вести і з самим собою. У будь-якому разі діалог — це не перемога над дискутантом, а настроєність на дружнє змагання. Ведучи розмову, ми не виказуємо зверхність, а прагнемо щось сформувати, заразом формуючись самі. Важливими стають не так намагання конче вирішити проблеми, як спільна участь, подоланий шлях і досвід. Дискутуючи, потрібно прагнути визволитися від приватної думки, яку диктують забаганки.

Отже, той, хто не переймається філософією, перебуває в стані нещасливої тривоги. Адже нещастя — це рабство забаганок. Тож філософія пропонує не лише інший спосіб життя чи інше бачення світу, а й можливість перетворення людини. Досвід філософії не набувається раз і назавжди. Потрібне постійне вправляння у формуванні й переживанні цього досвіду. Хоч би хто був твоїм провідником у цій сфері, рішення ти завжди шукатимеш самостійно. Таким чином, філософська аскеза є не вправлянням у депривації, а внутрішньою дією розуму й волі.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.