Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
2 січня

Реінтеграція

Чимало років в українському суспільстві тривала дискусія про необхідність сформулювати національну ідею для України. Проте така ідея незрідка формулюється не в кабінетах і на університетських кафедрах,а самим життям,виходячи з начальних потреб соціуму, як відповідь на стратегічні виклики історії

Нині українська  національна ідея,загальнонаціональне завдання українського народу  складається з двох найважливіших елементів:реформування і реінтеграція. Після трагічних подій 2014 року, після нападу Росії, загарбання нею Криму і частини Донбасу, розчленована і ампутована країна не може абстрагуватися від необхідності відновлення своєї цілісності,що має стати запорукою її подальшого нормального розвитку.

Водночас реінтеграція максимально  тісно пов’язана з реформуванням ,бо вона неможлива без усунення злодійсько-корумпованої бюрократичної верхівки,що купується олігархами і служить егоїстичним інтересам олігархічних кланів,коли уряд виступає фактично комітетом із реалізації і узгодження кланових потреб. Ця верхівка є компрадорською, бо навіть під час війни не може не збагачуватися за рахунок торговлі з ворогом. Звісно,не можна уявити корупціонера, як і мародера,у ролі  героя оборонної війни. Кланово-олігархічна верхівка за визначенням є капітулянтською,бо дбає про збереження своїх відомим шляхом зароблених статків,а не України. На жаль,це стосується й тих осіб,що за своїм службовим обов’язком  повинні бути українськими патріотами,це представники силових структур.   Наприклад,генералітет армії, СБУ, МВС часто має такі маєтки і їздить на таких іномарках,яких він на свої офіційні зарплати не зміг би придбати навіть за сотні років напруженої генеральської праці. І тут постає питання: звідки такі грубі гроші?

Відповідь є доволі обмеженою у варіантах: або корупція, або робота за матеріальну винагороду на іноземну державу, або перше і друге разом.

Абсолютно  очевидно,що чинна влада,що дуже легко,без жодного пострілу віддала Крим,Донецьк і Луганськ,тепер не вельми намагається їх повернути,лише інколи щось публічно заявляючи під тиском громадськості. Судячи зі всього,їй цілком приємно і комфортно в нинішній ампутованій Україні. Проурядова пропаганда певного штибу цю нехіть до реінтеграції підживлює розповідями про « не той» люд на цих окупованих теренах. Мовляв, вони там усі сепаратисти,українофоби , «ватники» і без них  та їхніх територій буде краще. Ця пропаганда невипадково забуває про те, що  офіційний Київ десятиліттями віддавав тих людей на поталу місцевим проросійським владним колам і кримінальним ( без жодного перебільшення!) олігархам,забезпечуючи тамтешньому населенню статус мало не кріпаків. Там здійснювалася Києвом специфічна кадрова політика,що між іншим відновлюється нині,коли на посади призначають без урахування ставлення призначеного до національних інтересів України і на основі негласних договорів із проросійськими елітами. Як і раніше,патріотичними професіоналами в кадровій політиці нехтують.

Читайте також: Незакінчена українська революція

За недіяння офіційного Києва в питаннях реінтеграції ( навіть міністерства у справах окупованих територій не створили,як це зробила Грузія!),за це взялися громадські організації,зокрема,кримськотатарські волонтери,які організували блокаду на Перекопі,що суттєво зашкодила бізнесовим оборудкам української керівної верхівки з агресором. Як дуже  ввічливо охарактеризував цю ситуацію лідер кримськотатарського народу Рефат Чубаров: « Є особливі стосунки низки діячів і бізнесменів України з країною, що веде війну проти нашої держави. Це утруднює скасування Закону « Про  вільну економічну зону «Крим», а також використання проти  окупантів Криму тих важелів,які має Україна». Кримські татари чинять той тиск на окупантів,який мала б чинити державна влада України, що самоусунулася від процесу реінтеграції. Припинення постачання Україною електрики до Криму,суттєво знизило рівень боєздатності російського армійського угрупування на півострові,що націлене проти України. Російські військові частини змушені використовувати генератори,їх ( як і паливо для них) треба завозити з Росії. Це доволі дорого. В Севастополі використовують бойові кораблі Чорноморського флоту для генерації електроенергії,що змушує їх витрачати  критично важливий для них ресурс.

Якщо,як зараз, влада не буде боротися за реінтеграцію,то це візьме на себе громадкість,що не буде узгоджувати з владою свої дії.

Реінтеграція –це найвідповідальніший іспит на спроможність Української держави та її проводу. Треба подолати вражаючу неефективність державного управління, граничну забюрократизованість, розпочати нарешті очищення від усевладної п’ятої колони Кремля,реформувати армію ( насамперед Генштаб і Міністерство оборони), спецслужби і МВС ( реформи міністра Авакова виявилися  не дуже повноцінними,внаслідок чого,приміром, до одеської нової поліції потрапили антиукраїнські,сепаратистські елементи).

Отже,реінтеграція вимагає,щоб Україна з гнилої і деградованої держави стала нарешті модерною і ефективного,такою,що базується на здорових у політичному і моральному відношенні засадах.

Читайте також: Прокляття меншовартості

Реформування і реінтеграція України - це фактично єдиний процес. Бо присутність агресора і окупанта на теренах України означатиме його  постійне втручання у внутрішньоукраїнські справи,тотальний саботаж і шкірництва і постійну загрозу подальшого наступу на Україну. Реформування буде тим більш ефективним,чим більш ефективним буде відкидання агресора і витіснення його з окупованих територій.



Теги
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено