Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
26 листопада, 2010

Зламаний ключ імперії

Про нахабство розмовляти рідною мовою
Матеріал друкованого видання
№ 47 (160)
від 19 листопада, 2010

У Києві в другій декаді листопада відбулася вельми небуденна акція – Міжнародний форум на захист російської мови в країнах СНД та Балтії. З якогось лиха відкривав його не якийсь гнаний і голодний латиш чи естонець, котрий вивчив російську тільки тому, що нею говорить Путін, а посол Росії в Україні Міхаіл Зурабов. У своєму виступі він закликав фолькс­­дойчів, чи то пак «соотєчєствєнніков» (до яких нинішня московська влада, схоже, негайно записує кожного, хто має необережність публічно заговорити російською чи прочитати російську книжку), не відступатися від свого. Мовляв, ніхто не проти, щоб діти російськомовної публіки знали й державну, але законним є прагнення здобувати освіту тією мовою, якою розмовляють у сім’ї. Вимога, слід зазначи­­ти, аналогічна тій, яку попервах висували судетські нацисти у Чехії на початку 1930-х...

А далі посол Зурабов відверто повеселив. Виявляєть­­ся, російську мову слід безупинно популяризувати в країнах СНД та Балтії, бо лише таким чином вдасться об’єднатися задля модернізації всього пострадянського суспільства: «Ми зараз на етапі модернізації, а технологічний прогрес, який спо­стерігатиме­ться най­­ближчим часом, без ефективної мови неможливий. Хай там що говорять, а відмовитися від того досягнення, яким є російська мова, ми не можемо. Без неї шанси, що наші співвітчизники, все населення пострадянського простору опиниться в «золотому мільярді», вкрай невисокі». Інакше кажучи, ця мова є ключем до високорозвиненого суспільства. Бурхливі оплески в залі й сльози від реготу в тих, хто має на шиї не макітру, а голову.

Перше й найелементарніше запитання: а що, Росія вже входить до числа держав так званого золотого мільярда? За ВВП на душу населення вона десь у п’ятому десятку, за індексом людського розвитку – в сьомому, за якістю життя – на 69-му місці у світі й перебуває між Тунісом та Туреччиною, аж ніяк не членами «елітного клубу» країн (Україна, до речі, за цим показником на 62-му). Та й де були б ті середні в усіх сенсах (крім індексів корупції й утисків свободи слова) російські показники без колосальних ресурсів нафти та газу, від доходів з експорту яких дещо перепадає й простим громадянам? А ось Естонія, в якій російська мова, за даними «захисників», жорстоко утискається, перебуває в четвертому десятку як за ВВП на душу населення, так і за індексом людського розвитку. А ще посідає 32-ге місце у світі за якістю життя, і це практично без будь-яких серйозних природних ресурсів, окрім свого населення...

Утім, можливо, це естонці такі затяті, а для інших народів і країн російська мова – вікно у широкий світ? В інтернеті вона традиційно посідає місце в самому низу десятки провідних мов користувачів (і то завдяки тому, що всіх українських юзерів, які заходять на російськомовні сайти чи використовують російські літери в спілкуванні, зараховують до цього числа). Іспанська, португальська та навіть арабська в цьому сенсі значно впливовіші. Чи, мо­­же, російська – це мова передової науки? Знову-таки ні – десь так 98% науково-техніч­­ної інформації у світі сьогодні з’я­вляється англійсь­кою. Решта – переважно китайські та японські тексти. На російську тут при­­падає менше ніж 0,1%, що, здається, не потребує коментарів.

Що ж залишається в «сухому осаді» від твердження, ніби російська мова є таким собі ключем до дверей «золотого мільярда»? Нічого, крім традиційної імперської пихи й прагнення «зафрахтувати» пострадянський простір задля видобування нових і нових мільярдів, тільки не «золотих», а «зелених» – для господарів Кремля та Луб’янки, або, як кажуть у самій Росії, членів кооперативу «Озеро». І з метою поставити нарешті на місце цих зухвалих унтерменшів: усіляких там прибалтів, хохлів, кавказців, які мають нахабство не тільки будувати свої держави, а й розмовляти власними мовами.



Теги
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено