Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
26 вересня, 2015

Реформувати ЄС

Найбільшу катастрофу з часів Другої світової війни на просторах Західної та Центральної Європи у ЗМІ охрестили кризою біженців. Одностайності в Європейському Союзі стає дедалі менше, цілісність його невпинно розхитується.
Матеріал друкованого видання
№ 38 (410)
від 24 вересня, 2015

Це відбувається швидко і, як видається, безповоротно. Уперше від 2004 року, коли до ЄС прийняли Чехію, Польщу, Словаччину та низку інших країн колишнього Східного блоку, з’явилася прірва між «старими» і «новими» членами. І сьогодні, поки Захід вирішує, як допомогти біженцям, на Сході намагаються не пропустити їх через кордон. Європейський Союз «тріщить по швах», й будь-кому зрозуміло, що криза біженців давно стала кризою ЄС. Її наслідки можуть проявитися, зокрема, й у зміні довгострокової стратегії Брюсселя, скажімо, щодо програми Східного партнерства та політики розширення спільноти в результаті приєднання інших країн.

Схоже, найкращим чином ставлення більшості європейців до врегулювання ситуації зі стотисячним напливом біженців та мігрантів із Сирії, Афганістану, Іраку, Північної Африки й декотрих інших держав до Європи висловив ізраїльський академік, політичний консультант, експерт із питань безпеки Дан Шифтан. «Моє розуміння плюралізму закінчується тоді, — пояснив він, — коли за стіл підсідають людоїди. Після цього цікаво лише одне: мене покликали сюди як гостя чи як основну страву бенкету?».

Читайте також: Свої та чужі

Після 40 років панування радянського комунізму в країнах Центральної та Східної Європи нині максимально помітні його рецидиви. Знову звучать заклики до будівництва залізної завіси практично на тому самому місці, де вона колись була. Тоді вона мала стати перепоною для втікачів із «комуністичного раю». Сьогодні повинна зупинити біженців із Близького Сходу. Угорщина побудувала паркан на кордоні із Сербією і зводить його далі: відгороджується від Румунії та Хорватії. Угорська поліція зустріла агресивних біженців на кордоні сльозогінним газом і водометами. Мігранти втікають до Хорватії, сподіваючись проникнути через Словенію та Австрію до омріяної Німеччини, а відтак до Скандинавії. Прага, Братислава, Відень та Берлін відновили й посилили прикордонний контроль. Тепер уже набагато складніше повернути дискусію про кризу біженців у адекватні розумні межі. До того ж вона виявила серйозні недоліки законодавчого процесу в ЄС.

насправді в людей викликають побоювання не самі біженці, а передусім безпорадність і корумпованість державного апарату

У Чехії, наприклад, ЗМІ «батожать» своє суспільство за ксенофобію і расизм. Проте насправді в людей викликають побоювання не самі біженці, а передусім безпорадність і корумпованість державного апарату. Достатньо просто критично подивитись, як уже багато років поспіль політики, урядовці, поліція та лікарі намагаються вирішити проблему інтеграції чеських громадян ромської національності, які регулярно отримують державну фінансову допомогу, проте самі здебільшого не працюють. Суспільство просто не хоче, щоб і нинішню проблему вирішували за старою чеською звичкою: щоб і вовки ситі, і вівці цілі.

Професійність, дієвість і моральний стан політичних еліт керівних органів ЄС та окремих держав Союзу — це визначальний фактор не лише для оцінювання причин його кризи, а й для її ефективного врегулювання.

Криза біженців указала на найслабші точки ЄС. Уже не можна говорити про різні менталітети народів на Півдні й Півночі Європи. Багато хто замислюється більше над історичним досвідом окремих країн континенту і впливом політичних та ідеологічних традицій. Наприклад, комуністи традиційно вбачають причини переселення народів із Близького Сходу в імперіалістичній політиці США. Ліберали трактують це як продуманий план ісламістів, що спрямований на побудову мусульманської держави у Європі. Багато хто в сучасній кризі вбачає сліди Кремля та його мету — знищити ЄС і Захід загалом.

Читайте також: Негостинна Європа

Це означає, що Союз має знаходити нові механізми управління. Просте голосування не приведе до ефективного вирішення політичних та економічних проблем. Бюрократію, що розійшлася не на жарт, і нечутливість до специфіки насамперед малих країн Євросоюзу необхідно усунути. ЄС потрібне реформування!

--------------------------------

22 вересня міністри внутрішніх справ більшості країн ЄС ухвалили план розподілу 120 тис. біженців та мігрантів із Африки й Близького Сходу поміж усіма членами Союзу (на додачу до 40 тис. від травня, тобто загалом — 160 тис. осіб). Проти обов’язкових квот проголосували Румунія, Чехія, Словаччина та Угорщина. Фінляндія утрималася. Польща, яка виступала «проти», врешті проголосувала «за». Згідно з пропонованими квотами, найбільше біженців і мігрантів мають прийняти Німеччина та Франція (бл. 40 тис. і 30 тис. відповідно). Дещо менше — Іспанія (19,2 тис.) та Польща (понад 11 тис.). На Чехію має припасти 4,3 тис., на Естонію, Литву й Латвію — близько 1 тис. на кожну, на Словаччину — більш ніж 2 тис. осіб.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено