Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
17 серпня, 2015

Про ціну життя спитай у мертвих

Цей вислів я почула вперше саме від Сергія Воропаєва. Ми сиділи на підвіконні Ради Європи, йшов похмурий 2002, і я радилася з ним, одним з найкращих українських міжнародників з шикарним списком контактів, до кого із західних політиків варто звернутися по підтримку, щоб домогтися міжнародного розслідування убивства Георгія Гонгадзе. “Ціну життя спитай у мертвих”, - замислено проговорив Сергій. І додав: “Ти уявляєш, що б лише не віддала Гіїна душа за те, щоб повернутися до нас сюди, бодай на 10 хвилин?”

Георгія убили в 31, Сергій пішов з життя у 40. Помер сьогодні, від хвороби, і від цього тільки гостріше пече у серці у всіх тих, хто вважав себе його другом. Востаннє ми бачилися рік тому, в Брюсcелі. “Ти схуд”, - обережно зауважила, бо ж не годиться висловлюватися на подібні теми. “От бачиш, - відповів, - кинув палити і за здоров’я взявся...” Й додав: “Не можна мені більше палити”. Він не уточнив, а я не спитала, чому не можна. Чому? Кому потрібна ця делікатність тепер, коли нічого вже не змінити та не виправити? Останній статус Воропаєва на Facebook — про зависоку ціну ліків в аптеках. А може, ми могли йому купити ці ліки, а також інші, найкращі? Домовитися про консультації зі світилами медицини? Ми ж, журналісти, кого тільки не знаємо... Якби знаття...

“Я зрозумів, навіщо вони проштовхують ось ту, ніби безневинну резолюцію”, - ловлю якось від Сергія повідомлення в приваті далеко за північ. Підключаюся до розмови, обговорюємо: хто, чому, навіщо... На міжнародні теми з ним було цікаво спілкуватися годинами. Сергій був, що називається, журналістом до кінчиків нігтів. Точним у фактах, безжальним в аналізі, ретельним в цитатах і ... дуже щедрим. Винятково щедрим на контакти, інформацію, час, що є справжньою рідкістю для нашої, загалом, егоцентрично-самотньої професії.

“Домовився на 10 хвилин із Генсеком Ради Європи, - забігає якось до прес-центру Палацу Європи. - Хочеш зі мною?” Так Ягланд не говорить французькою, а я — англійською, - відмовляюся. “Та я перекладу, ходім!” Сергій дивився на топ-спікерів міжнародних інституцій як на можливість підштовхнути цих високих і не дуже осіб до роздумів про Україну. “Чим нас більше працює по українських темах на Заході, тим краще”, - не раз казав  і запросто підказував телефони та приватні мейли відомих політиків.

Коли, за рік до Майдану, ледь були не закрили агентство УНІАН, Воропаєв став одним з найактивніших лідерів страйкому агентства. “Розказати тобі, який Коломойський зблизька?” - запитав, повернувшись із відповідних переговорів у Швейцарії. УНІАН вистояв, а Воропаєву, через відкритий конфлікт із топ-менеджментом структури, довелося звільнитися. “Це етап, я просто забув про УНІАН, сподіваюся, поставлю до дії щось своє”, - казав він тоді, засьорбуючи каву за кавою. Видно було, що дуже переживав, але не дозволяв собі опустити руки. І дійсно, налагодивши кілька співпраць, зокрема і з “Українським Тижнем”, зумів поставити до дії справді цікавий інтернет-ресурс euplus.info.

Читайте також: Статті Сергія Воропаєва у Тижні

Українська міжнародна журналістика має зовсім небагато фахівців такого рівня поінформованості та неупередженості, як Сергій. Він стільки всього міг і стільки всього не встиг. Необумовлено добрий, відкритий, надійний, Сергій фактично ніколи не розповідав про свої проблеми, не скаржився, ні про що не просив. “Про ціну життя спитай у мертвих”, - лунає в пам’яті його голос так, ніби говорили вчора.

Важко уявити український Брюсcель без Сергія, який завжди зустріне, проводить на потяг, підкаже найкращий маршрут до місця інтерв’ю, а якщо дозволяє час — обов’язково покаже якусь архітектурну цікавинку. Тяжко втрачати друзів, гірко ховати молодих... Залишається пам’ять. Вічний спогад про дуже світлу, веселу, радісну й добру людину. І безліч текстів, добра чверть з яких запросто може стати основою не одного семінарського курсу з міжнародної журналістики.

 



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено