Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
2 травня, 2015

Геній українського кіно

Коли хтось згадує український кінематограф, мені відразу спадають на думку два головні кінорежисери, такі несхожі між собою, як тільки можуть бути несхожі два генії. Я маю на увазі Сергія Параджанова і Кіру Муратову. Шедевр Параджанова «Тіні забутих предків» – це не просто диво, а й важливий епізод його творчості, тісніше пов’язаної з вірменською, грузинською та азербайджанською культурами. А от Кіра Муратова – це конкретніше український феномен.
Матеріал друкованого видання
№ 16 (388)
від 23 квітня, 2015

Кінематографічна мова Сергія Параджанова, віч­на й новаторська водночас, заявила про прихід нової епохи кіно в очах таких італійських майстрів, як Вітторіо де Сіка, Федеріко Фелліні й Марчелло Мастроянні (Мастроянні та Параджанов, які захоплювалися один одним, зустрілися один раз у Тбілісі). Кіра Муратова постає зануреною в сучасне українське суспільство та культуру, без чого важко було б розшифрувати її складні культурні коди й алюзії.

Світ Кіри Муратової глибоко просякнутий особливим фемінізмом, якого не знайдеш на Заході. Західноєвропейський фемінізм – це звільнення жінок від соціальних ролей та обмежень смислів, нав’язаних їм чоловічим світом сили та символічної влади. Для фемінізму східноєвропейського головне – жіноча краса, загадковість і незаперечна вищість жінок над світом, який сформували і в якому заправляють чоловіки. У Західній Європі феміністка виступає войовничим критиком суспільства і культури, а в Східній – фатальною жінкою, une femme fatale.

Карту етичних та естетичних нюансів світосприйняття Муратової ніяк не створити без нефеміністського фемінізму – парадокс, який можна пояснити лише природою внутрішнього звільнення чоловіків і жінок у Східній Європі. Свобода тут ніколи не буде заідеологізованою, тому що ідеологія на цій території завжди означала шахрайство й маніпуляції. У Західній Європі фемінізм зміг стати бойовим побратимом марксизму або будь-якого іншого виду критичної теорії і науки опору. У Східній Європі жінки або стають прекрасними й загадковими, або їм просто загрожує перетворення на цей неясний об’єкт бажання, якщо згадати фільм Луїса Бунюеля «Cet obscur objet du désir».

Світ Кіри Муратової глибоко просякнутий особливим фемінізмом, якого не знайдеш на Заході

Жіночність, врода, загадка, таємничість і щонайменше кілька планів жіночої ідентичності (або травми) незамінні в кінематографічному світі Муратової. Жінки вродливі, чуттєві, безкорисливі, ніжні (або чудовиська, як Офелія-Офа у «Трьох історіях»), але їх не можна назвати звичайними або легко забути. Не випадково її улюблені актриси добираються за якоюсь родинною схожістю із зірками німого кіно. Це стосується, наприклад, Алли Дємідової і Ніни Русланової, але найбільше – Рєнати Літвінової та Наталії Бузько, які невіддільні від муратовського світу таємничості та жіночності.

Крім того, світ Муратової був би неповним без гротескних постатей: різноманітних фіглярів, шарлатанів, злодіїв і варіятів, яких зіграли Георгій Делієв (особливо його незабутня роль у «Настроювачі»), Володимир Комаров, Жан Даніель і ціла плеяда акторів-любителів. У цьому Муратова наближається до Федеріко Фелліні й Паоло Пазоліні, які знімали непрофесіоналів. Суміш наївності, спонтанності, меланхолії, веселощів, сміху й шарму непередбачуваних поворотів людського життя прочиняють двері до світу чудес – кінематографа, не зіпсутого літературними наративами і кліше, популярною культурою або телебаченням.

Читайте також :Тіні забутих

Зв’язок з Одесою вгадується безпомильно, тому що Делієв, Комаров і Бузько – всі вони коміки легендарної трупи клоунів і мімів «Маски», якою керував сам Делієв. Ця карнавальна атмосфера разом із відчуттям нереального розкриває ідеал Муратової: фільм – це мрія. Інґмар Берґман писав у мемуарах «Laterna Magica», що кожен справжній режисер прагне жити в просторі мрії. І був переконаний, що він сам досягав цього нечасто. Андрєй Тарковскій, яким Берґман завжди захоплювався, на його думку, залишився неперевершеним як майстер, чиї фільми стали невіддільними від цього простору мрії.

Такою самою є і Кіра Муратова – художниця простору мрії. Слова Меркуціо з його монологу в «Ромео і Джульєтті» Шекспіра: «Так, про сни!/Адже лінивого ума це діти,/Це нашої фантазії плоди./Породжує вона химерні мрії» – найкращий девіз до деяких її стрічок. Фільм як продовження давнього сну, який ніяк не забувається, – така її єдина істинна естетична реальність. Муратова – той тип митця, який ніколи не показує дійсність такою, якою вона є, ніби натякаючи, що надто багато реальності смертельно. Натомість ми повинні бути готові рятувати свої мрії, невисловлені істини, маленькі паралельні світи й альтернативну дійсність або свою уяву, пам’ять та інтимне.

Вражаючій, проникливій красі чорно-білої естетики Муратової у супроводі музики великого Валентина Сильвестрова вдається розвіяти цю альтернативну дійсність, де форми політичного бе­зумства, шаленства й ненависті серед агресивно-слухняної моральної більшості відступають, щезають і дають нам усім той самий простір. Зокрема, таким російським акторам, як Олєг Табаков та Іван Охлобистін, чиї ролі в безсмертних фільмах Муратової височіють мовчазним докором їхній моральній зраді.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено