Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
5 лютого, 2015

Медальки від фейкопрому

Фейк – герой нашого часу. Він усюди й у всьому. Він усеохопний і всесильний, але вік його недовгий, бо ніщо не триває вічно, а надто брехня.
Матеріал друкованого видання
№ 5 (377)
від 5 лютого, 2015

Чим закінчиться фейкова війна фейкової імперії, розв’язана в Україні задля створення фейкового «русского міра», здогадатися неважко. Як мінімум неозорою масою справжнього лайна, що заллє одну восьму (вже не шосту) суші, прабатьківщину великої підробки. І якби не тисячі цілком реальних загиблих у процесі гри, то й говорити не було б про що. Але ситуація така, що єдине справжнє в цьому божевіллі – людські трупи.

Їх, щоправда, режисери балагану часто також намагаються перевести в розряд фейку, але це погано вдається. Сморід залишається, і тхне щодня дужче й дужче. Фейкова  індустрія царя-канібала так і не змогла вигадати спосіб перетворення людей на ніщо, і це, мабуть, добре. Бо коли все закінчиться, буде принаймні якась зачіпка, щоб усіх цих фей­­кових козачків, добровольців, «ополченців», генералів і царів із патріархами вхопити за шкірки для перетворення на реальні животворящі «скрєпи».

А що таке свято буде, навіть не сумнівайтесь. Усе це божевілля дуже скоро закінчиться. До того ж так само несподівано й безглуздо, як починалося. Та ще й цілковитим фіаско з гучним пшиком. Бо ж окрім фейків у світі є, хоч як дивно, цілком справжні речі, з яких він, власне, й складається. І коли саме вони виступають на перший план, усі хворобливі фантазії (чиї завгодно) йдуть гуляти лісом.

Якщо навіть своїх фейкових заблукалих сол­датів-наркоманів, котрі очманіло лізуть у м’ясо­рубку Донбасу «во славу отєчєства», оте «отєчєство» не здатне нагородити чимось нормальним, а замовляє натомість дешеві китайські бляшки ще й продає їх потенційним «героям» за сотні дерев’яних, то про яку перемогу взагалі мова? Хіба ж не чудово: фейкові медальки для фейкових бійців продаються в реальному, а не фейковому доступі. Щоправда, вони також за відверто вигадані заслуги: взяття Києва, наприклад, чи Львова. І можливо, за задумом ляльководів, це, з одного боку, мало б підбадьорювати зомбі, а з другого – лякати ворога, тільки ефект від такої пропаганди, швидше за все, буде теж нульовий. Бо ані повний кавалер орденів китайського виробництва, начеплених за неіснуючі подвиги й придбаних за віджаті гроші, не воюватиме краще, ані мешканець української столиці, побачивши такі бляшки, не почне трясти колінцями.

Ба більше, ефект може виявитись абсолютно протилежний очікуваному. І не лише тому, що зі здійсненням планів останнім часом фейковим стратегам чомусь патологічно не щастить і на дешеві понти ведеться дедалі менше потенційних лохів. Усе значно простіше: хочеш розсмішити Бога – розкажи йому про свої плани.

Вік підробки недовгий. Китайські «шедеври», які ще не так давно заполонили світ, уже вийшли з моди. Їх нахабно витіснили досконаліші витвори кремлівського фейкопрому, але й вони дуже скоро зійдуть на пси. Ця індустрія, звісно, продукує ідеї, але навіть примітивне їх утілення перетворюється на фарс. Нащадкам зизого Лів­­ші біль­­ше не під силу не те що кувати бліх, а й виконувати примітивніші операції. Тала­­нт давно пропитий. Усе закінчується як в анекдоті про підводний човен: «ретельно обробити напильником». Звичайно, китайці нині трохи кусають собі лікті, хоча й розуміють, що крихта терпіння – і все стане на свої місця. Бо хоч патент належить наразі не їм, свої відсотки вони справно отримують, штампуючи принаймні дешеві бляшки чи ретельно підбиваючи бариші за люб’язно надані кредити.
А нам із вами головне ще трохи протриматись і не псувати собі нерви. Покійник уже радше мертвий, ніж живий, хоча все ще хаотично стріляє, на жаль, не фейковою, а справжньою зброєю. Зрештою, півень, якому відрубали голову, теж якийсь час іще намагається бігати, заляпуючи кров’ю довкілля. Але така огидна поведінка йому аж ніяк не гарантує світового панування й непотрапляння в холодець чи бульйон. Такий закон природи, і фейк цьому досі жодного разу не зарадив.

 



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено