Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
15 січня, 2015

Нова кар’єра "Графа Безкримського"...

Призначення колишнього в.о. Президента України і в.о. верховного головнокомандувача, колишнього голови Верховної Ради, колишнього лідера фракції „ Народного фронту” в парламенті і колишнього шефа СБУ ( за часів Ющенка) О.Турчинова секретарем Ради національної безпеки і оборони, викликає певні асоціації і дежа-вю.

Турчинов назавжди ввійде до української і світової історії, як людина, що без жодного пострілу віддала український Крим Росії. Від цього Турчинов не відмиється. Він майстер поразок, а не перемог. І це ніяк не можна приховати. Коли  внаслідок війни з Японією в 1905 році Російська імперія була змушена вести принизливі мирні переговори з переможцями про територіальні поступки, головною дипломатичною постатю від Росії виступив відомий державний діяч Вітте, який одержав від імператора титул графа за те, що втрати виявились не найстрашнішими. Тоді петербурзька імперія втратила південний Сахалін і російська громадськість єхидно називала Вітте „ Граф Напівсахалінський” .Турчинову можна дати „ почесне” найменування „ Турчинов-Безкримський”.Однак дивною країною є Україна, де можна віддати шмат національної території і не понести жодного покарання. Між іншим, ця нібито глибоко релігійна людина урочисто обіцяла, що піде з державного і політичного життя.  Пішла.  На чергову керівну посаду... Який досвід він може принести?  Хіба що тільки негативний, досвід політичного невдахи, лузера. Турчинов боїться брати на себе відповідальність. Ця його суб’єктивна якість відіграла трагічну роль для цілісності України. І коли знову виникне ситуація „ або-або”, Турчинов відступить. Те,  що сьогодні відбувається на Донбасі – розплата за мовчазну капітуляцію в Криму. Як нещодавно зазначив російський політичний аналітик Юрій Шулипа, якби Україна чинила опір у Криму, не було б війни на сході України.

А Російська Федерація загрузла б у військовому конфлікті на Кримському півострові. Але сталося те, що сталося... Турчинов продемонстрував абсолютну безпорядність на чолі України ( активні дії на Донбасі почалися лише після обрання президентом Петра Порошенка). Невже на посаді секретаря РНБОУ його дії обіцяють бути вдалішими? Чи він тут потрібен для того, щоб кваліфіковано здавати Донбас і саме тому добре вписується в загальну схему?  Реальна капітуляція в супроводі гучних патріотичних гасел...

Україна об’єктивно потужно підтримує сепаратистів ДНР і ЛНР, повністю

 забезпечуючи піратські „республіки” газом, електрикою і водою на „комуністичних засадах”, тобто абсолютно безплатно, не маючи ніякої платні за ці блага, ніяких податків з окупованих території і (принаймі легально!) жодної тони вугілля звідти. Завдяки цій допомозі офіційного Києва сепаратисти можуть протриматися доволі довго. Це влаштовує і Путіна, дозволяючи йому не брати ДНР і ЛНР на своє утримання, змушуючи Україну витрачати свій жебрацький бюджет на фінансування насправді  путінської озброєної агентури. Україна вже встигла витратити на це протягом поточного року 200 мільйонів доларів США. Це майже 3 мрлд гривень за курсом Національного банку і становить значну частину фінансування нашої оборони. Чи виступить проти цього Турчинов як секретар РНБОУ? Сумнівно...Така політика України на Сході вписується у план Путіна, прищепити державному організму нашої країни таку собі політичну

„ пухлину” ДНР і ЛНР, що будуть керовані з Москви, вестимуть підривну антиукраїнську діяльність, а годувати їх дозволять українцям. Це вельми прозорий план, шкода, що Порошенко, Турчинов та К о  його не помічають. Всі ці порошенківські дипломатичні зусилля в Мінську можуть закінчитися тим, що Україна матиме власне Придністров’я з тією лише відмінністю, що Молдова своє Придністров’я не фінансує.

Напевно, Турчинов цілком гідний свого працедавця, що ніяк не може перестати бути бизнесюком, розлучитися зі своєю власністью ( невже мала рацію Юлія Тимошенко, коли сказала, що головною ментальною рисою Петра Порошенка є „патологічна жадібність”?), щоб стати нормальним і справді авторитетним главою держави. Однак його заводи в Росії і на окупованій території України змушують замислитися про ступінь політичної адекватності першої особи. Путін був би зовсім не професійним чекістом, якби не скористався такою чудовою можливістю маніпулювати президентом країни, що стала об’єктом його агресії. Проте йдеться і про вади інтелекту. Бо  хто довірятиме президенту і верховному головнокомандувачу з такою

„ кредитною історією” ?. Рівень довіри до Порошенка падає з феноменальною швидкістю. Можливо, це й дало підстави відомому політичному технологові Сергію Гайдаю впевнено заявити, що за півроку ми будемо обирати нового президента України.

 Не останню роль у самодискредитації Порошенка відіграли його кадрові призначення : екс-міністр оборони генерал-міліціант Гелетей ( який щиро не здогадувався, що Російська Федерація може завдати удару Україні своїми збройними силами, найцікавіше, що таку дивовижну наівність Гелетей демонстрував уже після Криму), ”кур’ячий король” пан Косюк, якого 

„ шоколадний король” призначив головним відповідальним за забезпечення українських військ усім необхідним,однак ЗСУ не відчули, що їх забезпечують, усміхнена „ королева девальвації” в Національному банку пані Гонтарєва,  загадково-дивний Генеральний прокурор Ярема...

Схоже на те, що призначення Олександра Турчинова секретарем РНБОУ логічно доповнює цей кадровий процес.

Р.S. ОБСЕ заявила, що з 28 грудня російські і українські війська будуть спільно патрулювати території ДНР і ЛНР. Це означає легалізацію російської окупації частини території України і дозвіл на введення армії агресора. Ось така „ гібридна” зрада. На відміну від ОБСЕ, українська (?) влада, як завжди, боягузливо мовчить...



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено