Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
2 січня, 2015

Реформи для України

2014-й був для України жахливим роком. Але це був і рік надії. Постала нова нація громадян, свідомих своєї влади й прав. Часи криз – це унікальна нагода для глибинних, швидких і незворотних перетворень у політиці та економіці.
Матеріал друкованого видання
№ 52 (372)
від 25 грудня, 2014

Сьогоднішня криза збіглася із запитом на зміни в суспільстві, з величезною духовною силою Майдану, здатною трансформувати пострадянську олігархічну систему. При сприянні своїх міжнародних друзів та партнерів із демократичного світу Україна має шанс закласти фундамент нового майбутнього. Передумовою реформ завжди є мир. Дуже сподіваюся, що українці ввійдуть у 2015 рік із відчуттям того, що на обрії – мирне вирішення конфлікту.

Серед найкращих запобіжників від будь-яких спроб підірвати суверенітет і єдність України – побудова міцної демократії та ефективної економіки. Нове керівництво має мандат від громадян на початок серйозних реформ, що змінять країну. Є широке розуміння невідкладних пріоритетів: від банківського сектору, боротьби з корупцією та енергоефективності до верховенства права й делегування повноважень регіональним та місцевим структурам. ЄС та інші міжнародні партнери мають чіткий намір допомагати українській владі та суспільству реалізовувати ці масштабні реформи. Однак допомога буде ефективною, лише коли українське керівництво рішуче діятиме й чітко контролюватиме процес реформ.

Процес реформування дуже непростий і часто болісний для будь-якої країни. Україна може скористатися досвідом, що накопичений державами Євросоюзу, для реформ різних секторів. Її не слід вважати якимось винятком із правил історії чи базових законів економіки. Реформи, проведені іншими країнами, можуть їй цілком стати у пригоді. В короткостроковій перспективі акцент треба робити на рішеннях, що не заважатимуть реалізації довготермінових стратегій, визначених президентом та підтриманих парламентом і спрямованих на те, щоб до 2020 року виконати критерії, необхідні для розгляду кандидатури України на вступ у ЄС. Угода про асоціацію, що набула чинності 1 листопада 2014-го, є дорожньою картою для багатьох дуже потрібних реформ. Євросоюз запропонує Україні свою допомогу, щоб вона подолала цей шлях.

Успішні реформатори рідко виграють наступні вибори. Але Україна більше, ніж будь-коли, потребує сьогодні державника зі стратегічним баченням, що сягає за межі його чинного мандата

Однак реформи варто пояснювати народу і проводити при постійному відкритому діалозі із представниками різних частин громадянського суспільства, промисловості, бізнесу та державних структур. Щоб здобути підтримку цих кроків, необхідно прорахувати їх тягар та вартість для захисту найуразливіших категорій населення.

Багато українців убачають у ЄС ідеал, за стандартами якого мають розвиватися демократія, верховенство права й суспільство, прихильне до вільного ринку. Місцеві органи влади теж часто заявляють, що Угода про асоціацію з ЄС послужить їм національною дорожньою картою та інструментарієм у реалізації широкого кола реформ. Нині останні здебільшого потрібні самій Україні, щоб розкрити її економічний та інтелектуальний потенціали. Якщо їх буде цілком реалізовано, вони сприятимуть насамперед розвиткові внутрішнього ринку країни й приведуть її сільськогосподарський та промисловий потенціал до європейських стандартів, відчиняючи двері найбільшого єдиного ринку світу. Тоді функціональна українська економіка приваблюватиме серйозні міжнародні інвестиції.

Читайте також: Це страшне слово «реформи»

Рим будували не один день, і Україну не вийде реформувати швидко та легко. Комплексне бачення її трансформацій має виходити за межі нинішньої кризи й вирішувати проблемні аспекти Конституції, виборчого законодавства та децентралізації – все для того, щоб зміцнити державність на майбутнє. А ще воно має охоплювати ті питання, що не є на найпріоритетнішому порядку денному Угоди про асоціацію – як-от реформування складної та несприятливої для бізнесу системи оподаткування й негнучких ринків праці через спрощення процедур прийняття на роботу і звільнення та постійне навчання працівників.

Мій друг і колишній єврокомісар Януш Левандовський якось сказав, що успішні реформатори рідко виграють наступні вибори. Але Україна більше, ніж будь-коли, потребує сьогодні державника зі стратегічним баченням, що сягає за межі його чинного мандата. Відроджена нація об’єднається на чолі з тими, хто ступить на цей шлях реформ, і люди винагородять сміливих політиків. Приклади таких історичних здобутків можна знайти в сусідів України, які обрали реформи в 1990-х. 25 років тому вони починали майже з таким самим ВВП, як і Україна. Станом на 2014-й він у них учетверо вищий. Жодна з цих держав не була в такій складній ситуації, як Україна сьогодні. Але в побудові нового майбутнього якісні перетворення мають бачитися міцним муром, що захищає кордони країни.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено