Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
18 грудня, 2014

Забуті дисиденти

Серед численних причин краху комунізму майже чверть століття тому були незначні поодинокі акти протесту, що підривали легітимність однопартійної держави. Час замислитися про наш неоплатний борг перед забутим поколінням дисидентів. До підручників з історії потрапили Алєксандр Солженіцин і Андрєй Сахаров, а як щодо інших? Сотні дисидентів радянських часів були забуті на батьківщині та за кордоном.
Матеріал друкованого видання
№ 50 (370)
від 11 грудня, 2014

На їхню честь не називають вулиць і майданів. Деякі імена фігурують в інтернеті, щоправда, без фотографій, біографічних подробиць та оцінки внесків – їхніх та їхніх родин.

Деякі країни щось таки роблять. Новий президент Словаччини Андрей Кіска вшанував Віктора Файнберга, Павла Літвінова і Владіміра Дремлюгу – трьох учасників демонстрації 1968 року на Красній площі проти радянського вторгнення до Чехословаччини. У краківському парку імені Генрика Йордана зведено розкішні пам’ятники польським героям різних століть, зокрема й відважному Ришарду Куклінському (перший поляк у НАТО, шпигував для ЦРУ). Велика вулиця у Празі названа на честь Мілади Горакової, знаменитої лідерки соціал-демократів, яку стратили після показового процесу 1950 року. Про її побратимів можна знайти інформацію у Вікіпедії, щоправда, лише чеською. Імена литовських «лісових братів» – учасників партизанського руху – викарбувані на каменях поблизу штаб-квартири КГБ у Вільнюсі, де їх катували і вбили.
Та цього недостатньо. Можна почати з елементарного: статті у Вікіпедії про всіх дисидентів комуністичних часів основними європейськими мовами (а також китайською, адже їхні історії надихатимуть не надто активний рух опору в цій деспотичній державі).

Час замислитися про наш неоплатний  борг перед поколінням дисидентів радянських часів, сотні яких були забуті на батьківщині та за кордоном

1979-го, до 40-ї річниці пакту Молотова – Ріббентропа, ООН отримала Балтійське звернення, підписане 37 литовцями, 4 естонцями і 4 латвійцями. Усім їм загрожувала психіатрична лікарня чи в’язниця, втрата батьківських прав, загибель (може, навіть усе відразу) – вони ризикували, аби їхня доля стала відома людству. Саме такі дії тримали на слуху питання нелегітимної анексії країн Балтії Радянським Союзом і наприкінці 1980-х років стали надзвичайно вагомим аргументом для світової спільноти за їхню боротьбу за незалежність. Яку ж винагороду дістали відчайдушні підписанти того документа? Переважно забуття.

Статті у Вікіпедії були б непоганим початком. Та час ушанувати цих чоловіків і жінок і в реальному житті. 1984 року площу у Вашингтоні, де містилося радянське посольство, перейменували на честь Сахарова. Інші західні столиці могли б узяти за приклад таку практику. Певну роль може відіграти пошта. Я вже давно не колекціоную марок, але заради добірки із зображенням великих дисидентів, не виключено, почну.

До більшості людей, про яких ідеться, визнання прийде запізно. Ув’язнення та знущання підірвали їхнє здоров’я: деякі щасливчики застали падіння імперії зла, а от до недалекої 25-ї річниці дожили одиниці. Та все ж вони є. Скажімо, британський уряд отримав петицію із закликом до вшанування живих дисидентів відзнаками і нагородами – це гідний наслідування приклад для інших країн.

Йдеться не лише про історичну справедливість. Такі заходи надсилають важливий меседж сучасній Росії: ми в боргу перед твоїми дисидентами, що доклали неймовірних зусиль і пішли на жертви заради твоєї – і нашої – свободи.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено