Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
28 грудня, 2007

Як живемо, так і п’ємо

Ми не швидко навчимося розбиратися у всіх марках вина, це майже неможливо, оскільки виготовляють його майже у всіх країнах світу. Але ж колись потрібно починати!
Матеріал друкованого видання
№ 9 (9)
від 28 грудня, 2007

З-поміж різних народів найрідше мають серцево-судинні хвороби і найрідше помирають від них французи. Цей феномен безпосередньо пов’язують зі вживанням якісного вина. Проте гадаю, що справа тут зовсім не в якості, а в кількості. Ми все – і горілку, і коньяк, і віскі з джином, і навіть вино п’ємо по-російському – склянками. І такі традиції продовжують нав’язувати нам ті, хто отримує від подажу алкогольних напоїв величезний зиск: і наші виробники, і держава, і культуртрегери. Реклама алкогольної продукції в українських ЗМІ на 90% складається із реклами горілки та бренді – справжнього коньяку.

Не варто недоооціювати і шкоду пива. Пиво та фаст-фуд, в європейському розумінні, – прерогатива плебса, і те, із-за чого європейці постійно кепкують над американцями. Хоча навіть англійський аристократ вважає за правило раз на пів року сходити в паб. Українці все-таки європейці, а не американці. Інадають, зокрема, перевагу вину, а не горілці з пивом (певним чином ознака смаку, аристократизму). Тому сподіваюся, що вино поступово відвоює свого споживача в Україні.
 
На полицях мережевих універсамів України, особливо у великих містах, вже сьогодні можна знайти достатньо великий вибір відчизняних та імпортних вин. У Києві відкрилися навіть кілька винних бутіків, орієнтованих, щоправда, на громадян з доходом вищим за середній. У одному із них я бачив покупців, які з легкість викладають 5–6 тисяч за півдюжини пляшок вина.
 
Вартість цього хорошого імпортного напою у наших магазинах приблизно у 3 рази вища ніж «на батьківщині». Та й ціни «кусаються» не стільки тому, що це вигідно торгівцям вином, скільки внаслідок фіскальної політики держави. Для того, щоб вступити у ВТО уряд України має значно зменшити ввізні мита на алкогольні напої, проте держава одразу підняла ціну ліцензії на оптову торгівлю – до більше ніж 500 тис. грн. Внаслідок цього для більшості населення стали дорогим задоволенням навіть вітчизняні вина: у Парижі пляшка ординарного столового вина коштує максимум €1, у нас – мінімум €2. Варто також врахувати якість: у них вино – французьке, а у нас – українське. У багатьох зарубіжних країнах, зокрема в Молдові, вино має на 100% складатися з виноградного соку, тоді як в Україні дозволено з 1 л виноградного сусла робити 2 л вина. Коли мій друг, француз, який гостював у мене, поцікавився якістю українського вина, я придбав пляшку широко представленого в Києві кримського виробника. Мій гість понюхав його і похитав головою: «Е, це не вино. Тут вина – відсотків 20». Потім пригубив і кивнув головою – так, мовляв, він не помилився.
 
Нам варто привчати себе до вина, бажано – до хорошого. Мій французький друг, людина небагата, сказав мені, що дозволяє собі лише одну пляшку вина в тиждень, оскільки п’є тільки якісне, а тому дороге вино. Звичайному українському споживачу, зрозуміло, не по кишені дороге вино. Але чому б в особливих, святкових випадках, не дозволити собі пляшку вина з берегів Рони або Луари вартістю від 60 до 100 грн? А на звичайні дні – залежно від того, що ви приготували собі на вечерю, цілком підійдуть молдавські каберне-совіньон, піно нуар або шардоне.
 
Звичайно, ми не швидко навчимося розбиратися у всіх марках вина, це майже неможливо, оскільки виготовляють його майже у всіх країнах світу. Але ж колись потрібно починати! І чом би не з цього Нового року?!
 
На завершення хочу поділитися власним рецептом нескладної страви, якою ви догодите найвибагливішому гостеві.
 
Майже в будь-якому великому супермаркеті можна придбати рибу, що називається «сібас», вартістю 60–70 грн за кілограм. Достатньо однієї рибини на людину. Рибу потрібно почистити, трішки присипати крупною, бажано морською, сіллю і поставити під гриль. Хвилин за 15 перевернути рибок на інший бік і залишити ще хвилин на 10. Після цього рибу потрібно одразу подавати до столу, кожному по одній у великій пласкій тарілці. Лимон до риби потрібно розрізати уздовж на 4 часточки – так зручніше вичавлювати на рибу сік. І найважливіше – до вашої страви необхідне сухе біле вино, краще всього – шаблі.
 
Якщо сібас і шаблі для вас задорогі, їх можна замінити веселковою фореллю з рислінгом або молдавської фетяскою. Це буде трішки інша вечеря, але також дуже непогана.
 
З Новим роком!


Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено