Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
30 вересня, 2014

Aзартна гра

Заходу не вдається впоратися з Росією. Він посилює санкції, наслідки яких потім обертаються проти нього самого. Населення і бізнес у країнах ЄС набагато більше незадоволені запровадженими обмеженнями, ніж у самій РФ.
Матеріал друкованого видання
№ 39 (359)
від 25 вересня, 2014

Провідні політики деяких країн ЄС не мають жодного уявлення про російську ментальність і не розуміють ані слів Путіна, ані його дій. РФ роздає карти й робить ставки в азартній грі. Європейські супротивники грають гірше, ніж мокре горить, та ще й у якусь іншу гру. Тому що вони ні на що не здатні й наївні дилетанти. Наше завдання – зупинити їх і замінити чиновників на рівні Чеської Республіки та Брюсселя.

Ситуація зайшла так далеко, що потрібно вже переходити до кризового плану. Постала загроза не тільки розпаду ЄС як єдиного цілого, а й нового геополітичного розподілу світу за російським сценарієм і краху дотеперішньої стратегії безпеки. Яким має бути європейський кризовий план?

По-перше, у найкоротший термін скликати конференцію з питань безпеки та співпраці всіх європейських держав включно з Росією й розробити на ній відповідну програму, яка ефективно й гарантовано вирішуватиме наявні проблеми. Окремі делегації повинні мати мандат своїх парламентів у межах обсягу й змісту переговорів.

По-друге, в окремих країнах, що візьмуть участь у конференції, створити громадські об’єднання, які допоможуть формулювати мандат делегації республіки, а після конференції забезпечуватимуть публічний контроль за реалізацією прийнятої «Програми співпраці та безпеки» в Європі. Потрібно поставити конкретні завдання перед найвищими посадовцями і в разі їх невиконання безкомпромісно звільняти з посад.

Крім того, внести правки до міжнародних договорів та актуалізувати їх відповідно до прийнятої програми. Разом із цим демократизувати й актуалізувати міжнародні угоди, які пов’язані з основними законами – Конституцією ЄС. Запровадити систему ефективних механізмів затвердження, керування і контролю.

Ми дожили до ситуації, коли політики своєю наївністю й дилетантством завдають шкоди в міжнародних масштабах і ставлять під загрозу стабільність та мир у Європі

Зазначений план можна реалізувати лише за умови, що політики дадуть йому зелене світло. Проте досвід підказує, що частина з них не підуть на це, бо сидять на зарплаті з Кремля, а інші просто тому, що чекатимуть щось за це. Обидві групи згаданих чиновників мають подати у відставку. Для цього є відповідні інстанції, які повинні люструвати нелояльних до громадянського суспільства посадовців і публікувати результати своєї діяльності. Не виключено, що деяким політикам вдасться зберегти посади. Проте на сьогодні головне результат, тобто реалізація прийнятої «Програми безпеки й співпраці» в Європі.

Усім відомо про знецінення людських чи, якщо хочете, християнських цінностей у царині політики, проте мало хто критикує це явище. Здебільшого всі стверджують, що потрібно зберігати презумпцію невинуватості й право на приватність причетних осіб. Це класичне «нерозуміння».

На мою думку, йдеться не про покарання, а лише про критику чи вільне висловлювання своїх поглядів щодо дій того чи того політика всупереч звичайній людській порядності й загальноприйнятим цінностям, який таким чином показує, що цілком міг би скоїти й злочин. А це вже сигнал правоохоронним органам, які повинні доводити й судити. Відповідальний громадянин має реагувати одразу, щойно зіткнеться з халатністю, і не можна відлякувати його необхідністю доводити злочин. Для цього є поліція, прокуратура, суди.

Ми дожили до ситу­ації, коли політики своєю наївністю й дилетантством завдають шкоди в міжнародних масштабах і ставлять під загрозу стабільність та мир у Європі. Бо як інакше назвати примітивний популізм на кшталт «і вовки ситі, і кози цілі»? Запроваджуємо санкції фактично самі проти себе, а Росія і далі чинить агресію. Ви помітили, наскільки здивований був голова Європейської комісії Баррозу, коли Путін сказав йому, що через два дні може бути в Києві? Вочевидь, відомий португалець досі жив у якомусь стерильному, штучному світі на іншій планеті. Тому зухвальство президента РФ, про яке не говорив хіба що лінивий, так легко вивело його з рівноваги. Часто коментатори захищають імпотентність дій європейських політиків тим, що в Путіна є головна перевага – самодержав’я, тоді ж як у демократичному світі потрібно досягати консенсусу за допомогою переговорів і ціною компромісів. Однак із цим неможливо погодитися, бо час, у якому ми живемо, вимагає застосування таких механізмів погодження, керування і контролю, які вдосконалюють демократичну систему. Не можна робити з неї простір для перестрахування політичних дилетантів.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено