Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
18 вересня, 2014

Люстрація по-чеськи

1991-го в Чеській і Словацькій Федеративних Республіках (з 1 січня 1993-го обидві незалежні) було ухвалено «великий» закон про люстрацію, а 1992-го його доповнили «малим». На той час минуло два роки після Оксамитової революції і такий документ став необхідною відповіддю на деда­­лі більші побоювання громадян стосовно того, що так звані старі структури негативно вплинуть на рух країни в напрямку демократії, ринкової економіки й орієнтації на Захід.
Матеріал друкованого видання
№ 37 (357)
від 11 вересня, 2014

Відтоді минуло майже 25 років, а закон про люстрацію й досі в силі. Проте його запровадження в політичну систему Чеської Респуб­ліки залишається предметом бурхливих дискусій. Чи не найбільші суперечності проявилися публічно, коли на парламентських перегонах у 2013-му неочікувано високий відсоток голосів здобув новий політичний рух «ТАК», який очолює чеський мільярдер (словак за національністю) Андрей Бабіш. Згодом лідер «ТАК» став заступником прем’єра Чехії та міністром фінан­­сів і обіймає ці високі посади досі. Проте відчув він і всю гіркоту перемоги на виборах. Судова тяганина між ним та Інститутом національної пам’яті Словаччини, який мав з’ясу­­вати, чи був Бабіш до 1989 року агентом комуністичної Державної служби безпеки, тривала аж донедавна. Братиславський суд зрештою прийняв «соломонове» рішення, постановив­­ши, що Бабіш не був свідомим агентом СБ, і таким чином завдавши важкого удару по прихильниках закону про люстрацію. Виявило­­ся, що правда історич­­на, та, яка зберігається в архівах, і прав­­да юридична – це дві своєрідні й відокремлені дисципліни. Понад те, реальне політичне життя демонструє, що через 25 років закон про люстрацію вже не здатен захистити від найновіших протисуспільних явищ. До них передусім належать політична й економічна корупція та діяльність найрізноманітніших мафіозних угруповань, голов­­на мета яких – необмежено розкрадати державний бюджет і власність та фонди Європейського Союзу.

Кожен державний службовець повинен мати перед собою набір конкретних робочих і навчальних завдань, виконання яких можна легко проконтролювати

Закон про люстрацію виконав своє післяреволюційне завдання. Зокрема, допоміг створити відповідну атмосферу для загальносуспільної дискусії про історичну відповідальність поколінь і таким чином примиритися з трагічним комуністичним минулим. Без цього не може бути й мови про запуск економічної успішності, гарантування основних прав людини й розвит­­ку комплексу європейських цінностей.

Кожна посткомуністична країна вирішує це завдання по-своєму. Комусь вдається краще, комусь – гірше. Наприклад, Україна стоїть перед необхідністю великих змін, до того ж в умовах внутрішньої та зовнішньої загрози війни. Тому потрібен сильний і безкомпромісний акцент саме на ефективній роботі державного апарату й відповідно профпридатних держслужбовців. Головною умовою для взяття людини на державну посаду має бути справжня лояльність до Української держави й народу. Що саме це означає? Приміром, те, що претендент на високому рівні володіє державною мовою, усною і письмовою, демонструє хороші знання історії, ніколи не був членом чи активістом недемократичної чи протиукраїнської організації. Після чого потрібно ретельно оцінити його профпридатність, досвід роботи та освіту, а в нових працівників і здібності до перекваліфікації та перспективи навчання в подальшому.

Читайте також: Страх харакірі

Кожен державний службовець повинен мати перед собою набір конкретних робочих і навчальних завдань, виконання яких можна легко проконтролювати. Перевірку варто проводити щонайменше раз у рік. Передумовою для поліпшення якості роботи державного апарату є також фінансова винагорода за працю. Необхідно розробити дієві механізми зарплатного і кар’єрного заохочення й об’єднати їх системою комплексної оцінки професійної успішності. Результатом таких дій мало би бути підвищення ефективності діяльності державного апарату за йо­­­­го паралельного скорочення. Це сформує передумови для якіснішої фінансової оцін­­ки їхньої роботи.

Я уявляю «Комплексну програму перевір­­ки й оцінки державних службовців» як закон, який стане платформою для очищення державного апарату від нелояльних, нездатних і неперспективних працівників. Разом із тим така програма допоможе поповнити лави держслужбовців молодими, кваліфікованими й відданими Україні людьми. Саме з ними вдасться провести потрібні реформи й створити некорумповане середовище в держустановах, які дуже швидко почнуть сприйматися як місце надання високо­кваліфікованої та спеціалізованої допомоги громадянам. І це вже буде великий успіх для всього українського суспільства.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено