Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
21 грудня, 2007

Етнічне підприємництво

Якщо, скажімо, шотландці виявляють явні здібності до торгівлі, то кельти, ірландці та представники гірських народів у тій самій Шотландії таких здібностей не демонструють. А голландці та швейцарці гідно вирізняються своєю торговою активністю порівняно із французами
Матеріал друкованого видання
№ 8 (8)
від 21 грудня, 2007

Українців, наприклад, вважають гарними хліборобами, корейців – городниками, гренландців – рибалками, ненців – оленярами. Ще в першій чверті минулого століття Вернер Зомбарт звертав увагу на явну схильність окремих народів до підприємництва. Він навіть поділив народи на «героїв» і «торгівців». До «героїв» він зараховував римлян, норманів, саксів, а до «торгівців» - етрусків, греків, флорентійців і євреїв. Та в епоху, коли основним товаром, а, отже, багатством, стає інформація, а міжнаціональний ринок розподілу праці стає всепроникним, етнічні ознаки господарювання ставатимуть непомітними.

Факт відмінності підприємницької активності різних народів спостерігається і нині. Поширені стереотипи: що азіати загалом куди більше пристосовані до підприємницької діяльності, ніж чорношкіре африканське населення і латиноамериканські народи; що кубинці - чи ледь не єдині серед латиноамериканців, хто виявляє більш-менш виражені підприємницькі нахили; що на Близькому Сході такими нахилами виділяються ліванці, а серед слов’янських народів - поляки і західні українці. Більше того, саме національні меншини в багатьох країнах активніше займаються підприємництвом. У дореволюційній Росії у бізнесі були переважно євреї, вірмени, поляки, поволзькі татари та німці (у Прибалтиці).
 
1970-ті роки ХХ ст. позначилися розвитком так званого етнічного підприємництва. Загальною передумовою, що підготував цей зліт, були могутні імміграційні хвилі, спровоковані в період після Другої світової війни. Зокрема, масове завезення у Європу вихідців з ісламських країн. До цього додалися наслідки розпаду колоніальної системи на рубежі 1960-х років і лібералізація імміграційних законів. Це дало змогу за короткий проміжок часу тимчасовим робітникам, які в’їхали раніше, об’єднатися зі своїми родинами й поступово утворювати етнічні комуни.
 
Одночасно в 1960-ті роки в цих країнах почався активний процес деіндустріалізації, що викликав істотні структурні зрушення на ринку праці та зростання самозайнятості, в першу чергу, у сфері послуг. Зіграла свою роль, безумовно, і державна політика підтримки малого бізнесу, зумовивши своєрідний сплеск саме етнічного підприємництва. І особливо серед деяких національних меншин.
 
При цьому усередині самого етнічного підприємництва, де б і коли воно не спостерігалося, також відбуваються свої зрушення. Так, у ХІХ ст. в Одесі єврейські торгівці поступово витіснили греків. А сторіччя потому, наприклад, ті само євреї й італійці у Сполучених Штатах - свого роду старожили від підприємництва - залишають сферу торгівлі, обираючи престижніші. Сьогодні в Штатах місце євреїв у торгівлі досить активно, починають займати корейці. Одна хвиля відступає, на її місце накочується інша…
 


Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено