Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
28 серпня, 2014

ЄС у ролі приборкувача

Європейський Союз застосував щодо Росії економічні санкції. Вона повелася так, як усі й очікували: відповіла зустрічними й заборонила імпорт продуктів із країн ЄС.
Матеріал друкованого видання
№ 34 (354)
від 21 серпня, 2014

Усе це нагадує прийоми приборкувача в цирку. Засоби впливу повинні змусити вовка стати ягням. Не останньою чергою і тому бачимо дуже різну реакцію чеського суспільства й політиків на застосування економічних обмежень. Ми ж усе таки не в цирку! Чи, може, таки там?!

Більшість чехів розуміють: потрібно щось робити з агресією Росії, аби вона не порушувала міжнародних угод і не становила загрози для інших країн. Бажання в людей таке: нехай щось робиться, але так, щоб їм самим це не боліло. Вимагають, щоб і НАТО, і ЄС продемонстрували силу й нарешті вже з тим «неслухняним» Путіним домовилися. При цьому, однак, нізащо у світі не повинен постраждати їхній гаманець і, не доведи Боже, зрости рівень безробіття. «Нас це не стосується», – кажуть один одному чоловіки, попиваючи пиво.

Мабуть, усім уже давно втямки, що економічні санкції – недостатньо ефективний інструмент для владнання ситуації. Інколи навіть здається, що перед нами якийсь новий вид масового садомазохіз­­му. Робимо одне одному боляче, а потім імітуємо оргазм. У Європі вже практично цілком припинили вимагати від Путіна повернути анексований Крим, потроху вщухають пристрасті через жертви зі збитого малайзійського пасажирського літака. Нібито вже й забулося, хто зі зброєю в руках захоплював адміністративні будівлі в Луганську та Донецьку, розпалив кривавий конфлікт на Сході України й таємно надає цьому всьому військову підтримку.

Більшість чехів розуміють потребу щось робити з агресією Росії, але хочуть, аби їм самим це не боліло

Утім, усі засоби масової інформації повні новин про економічні санкції. Підраховуються в мільйонах збитки й дедалі більше зростають запити на компенсації від держави. Тим часом інші експерти пропонують різні способи, як ці обмеження обійти. Мовляв, досить просто змінити упаковки виробів і позначити їх як випущені в країнах не зі списку штрафників. Смішно навіть уявити, якою «великою загадкою» стало б для російських митників плзенське пиво у ящиках, маркованих Made in China. Міністерство промисловості і торгівлі Чехії рекомендує шукати нові ринки в Азії та Південній Америці, натякаючи в такий спосіб, мовляв, немає лиха, щоб на добре не вийшло. Однак для цього наші підприємці й менеджери повинні бути напористіші, аби швидко пристосуватися до нових умов, змінивши відповідно якість і асортимент своїх товарів.

Найдужче бояться санкцій сільське господарство й підприємства харчової промисловості: вони очікують різкого загострення конкуренції в країнах ЄС. Певна річ, що, наприклад, дешеві яблука з Польщі, які тепер не можна експортувати в Росію, незабаром з’являться на чеських прилавках. Це змусить місцевих виробників знизити ціни, інакше не продаватимуться їхні фрукти. Схожу ситуацію побачимо і щодо інших харчів. Чи витримають фірми ЧР тиск інших країн європейського вільного ринку товарів, робочої сили та грошей?

Економічні санкції стали перевіркою дієздатності й міцності Євросоюзу з його 500-мільйонним населенням і 30-відсотковою часткою світової економіки. Це потужний виклик для кожної окремої країни ЄС, за ситуацією уважно стежать асоційовані члени спільноти, як-от Україна, Молдова та Грузія. Росія, очевидно, очікує, що Європейський Союз розпадеться. Однак я не вірю, що до такого дійде. Навпаки, це можливість зосередити всі сили ЄС і НАТО на створенні нової геополітичної, економічної та оборонної системи для континенту. Щось на зразок нового плану Маршалла для Східної Європи, який стане платформою, що даватиме всім своїм учасникам змогу процвітати економічно й жити в мирі. Та чи буде такий успіх привабливий і для Росії?

Якщо нова система буде достатньо сильна в економічному плані, міцна в політичному й урівноважена в соціальному, Москві залишиться хіба що піти на переговори й долучитися до спільної справи. Російський народ повинен на рівних з іншими приєднатися до розбудови європейського кола мирно проживаючих націй, до ефективного розподілу праці, взаємовигідної торгівлі – і все це в атмосфері гарантованої безпеки. Якщо вдасться реалізувати «Програму співпраці ЄС і Росії», жодні приборкувачі більше не знадобляться, тому що вовк сам стане ягням.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено