Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
22 березня, 2014

«Дегречкізація»

Головна проблема всієї української виборчої системи – підкуп громадян. В умовах військової окупації та емоційного напруження мені здається, що «гречку», себто купівлю голосів виборців, буде нарешті відсунуто на другий план.
Матеріал друкованого видання
№ 11 (331)
від 13 березня, 2014

До того ж людям в Україні після Майдану вже не страшно виражати свою політичну позицію в пуб­лічній ситуації (якщо в анкетах вони перестали боятися ще в середині 1990-х, то вголос почали висловлюватися тільки-но зараз). Навіть коли йдеться про підтримку Росії, все одно вираження громадянської позиції стає елементом політичного життя, й це дуже позитивно. І саме тому всі спроби підкупу швидко ставатимуть явними, зазнаватимуть відкритого осуду й навряд чи досягнуть мети.

Понад те, думаю, самі кандидати навряд чи намагатимуться робити таке, бодай тому що серед нинішніх реальних претендентів на президентське крісло я особисто не бачу здатних і охочих задіювати такий ресурс. Тим більше розуміючи, що це призведе до неминучої, суворої та дуже швидкої дискредитації.

Щодо регіональних особливостей, то на Заході підкуп із будь-чийого боку просто виключений, бо там уже є цілком сформоване громадянське суспільство і контроль буде дуже потужним. На Сході натомість дуже накручений градус протистояння, тож і там підкуповувати когось буде непотрібно – всі проголосують так, як відчувають. Власне, традиційним місцем для можливих спроб підкупу був і залишається Центр: Черкащина, Кіровоградщина, Полтавщина та ін. Хоча й там це малоймовірно.

Читайте також: Харків’яни не бажають кримського сценарію

Узагалі найвизначальнішим фактором цієї кампанії стане Росія. Саме від її імені системно чинитимуться провокації у східних регіонах. Наприклад, залякування виборців за допомогою тітушків, заклики бойкотувати вибори, погроми дільниць. Також дуже великою буде апатія тамтешнього електорату, бо люди не вбачатимуть «свого» кандидата ні в кому. Ні в демократичних висуванцях, ні в регіоналах, кот­рі, як вважають місцеві жителі, їх зрадили. Натомість у Києві й на Заході явка буде дуже високою.

А найважливішим елементом є, зрозуміло, російська агресія. Тепер електоральне поле змінюється до невпізнаваності. З великою часткою імовірності можна спрогнозувати унікальність нинішніх виборів, адже вперше за всю їх історію головна боротьба точитиметься не між Заходом і Сходом, тобто проукраїнською і проросійською риторикою, а між кандидатами з демократичного табору.

Фактично зараз основними претендентами на перемогу є Петро Порошенко та Віталій Кличко. Братимуть участь у перегонах і Юлія Тимошенко та, швидше за все, кандидат від Партії регіонів. На сьогодні рейтинг найбільше зріс у Порошенка, особливо за останні місяці, тому він точно не захоче купувати голоси в умовах, коли вони в нього прибувають і так. А що стосується Кличка, то це просто виключено. Зверніть увагу: саме його партія наразі не взяла участі в поділі владних портфелів. Ось щодо Тимошенко питання є, адже в неї старі традиції ведення виборчих кампаній. До того ж вона завжди здобуває на 3–5% більше голосів, ніж обіцяють соціологи, бо за неї голосують у селах, які погано охоплено дослідженнями. Те саме буде й на майбутніх перегонах, однак навряд чи це дасть змогу їй усе­р­йоз сподіватися на перемогу.
Якщо аналізувати ситуацію з Партією регіонів, то, безумовно, її найбільша проблема – відсутність лідера, здатного об’єднати сильно проріджений ядерний електорат. Найбільш демократичний кандидат, якого вони здатні запропонувати, – Сергій Тігіпко. Є ще Нестор Шуфрич, але жоден із цих людей не може розраховувати на успіх. Та на вибори все одно підуть, бо не піти означає зробити собі політичне харакірі. Говоритимуть про потребу піднімати з руїн державу. Нічого нового, вкупі з визнанням своїх помилок це цілком може дати певний результат.

Читайте також: Крим: російська агітація і гуманітарна криза

Що стосується саме проросійського електорату, якого, за дослідженнями Фонду «Демократичні ініціативи», близько 12%, то він, як і досі, швидше за все, голосуватиме за кандидата від комуністів, які обов’язково візьмуть участь у кампанії із прицілом на наступні парламентські вибори. Щодо їхньої риторики: вони навряд чи активно використовуватимуть тему Росії, бо в умовах окупації це відвертий колабораціонізм, а колаборантів ніде й ні в які часи за людей не вважали. Отож червоні дуже активно експлуатуватимуть антиолігархічну риторику.

Якщо говорити про шанси на успіх конкретних кандидатів, то можна сказати, що на Сході серйозніші шанси у Віталія Кличка, тим більше він там виявляє активність, та й не пов’язаний із попередньою владою і не є олігархом (цього не люблять тамтешні виборці). Водночас Петро Порошенко з його типовою центральноукраїнською вдачею має більше шансів у великих містах Центру та в столиці. До того ж у нього є позитивний імідж справжнього професіонала й досвідченої людини, що дуже важливо для вітчизняного виборця. Іще на його користь зіграє той-таки російський фактор, адже продукцію саме Порошенкових підприємств почали забороняти в РФ іще торік. Ну й не забуваймо, що він досить добре проявив себе на Майдані. Взагалі виграшним ходом для Порошенка й Кличка було б домовитись, аби хтось із них зняв кандидатуру на користь іншого: тоді їхня перемога буде майже беззаперечною. Особливо з огляду на те, що ВО «Свобода» та Олег Тягнибок навряд чи братимуть участь у виборах, адже й так мають дуже велике представництво у владі й водночас жодних шансів на перемогу взагалі.



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено