Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
31 січня, 2014

Чим небезпечний «президентський» закон про амністію?

Стає очевидним, що законом «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» порушено не лише закони України, а й основні принципи кримінального права.

Традиційно порушено процедуру прийняття цього документа, що ставить під сумнів його легітимність. Адже його проект не розглядався по суті, не обговорювався народними депутатами відповідно до встановленої процедури, депутати не мали змоги попередньо ознайомитися з текстом документа і не мали його на момент голосування.

Якщо ми проаналізуємо назву закону та його зміст, то побачимо, що законодавець погоджується з існуванням переслідувань і намагається їх не допустити.

За текстом закону, звільняти планують осіб, які є підозрюваними або обвинуваченими (підсудними) у вчиненні злочинів у період з 27 грудня 2013 року до дня набрання чинності. Проте масові протести почалися 21 листопада 2013 року, і затримання протестувальників також відбувалося до 27 грудня. Очевидно, законодавець вважає, що на затриманих до 27 грудня поширюється попередній закон про звільнення від кримінальної відповідальності учасників масових заходів. Однак його недолугість і неможливість адекватного застосування вже не викликає сумнівів. Тому наразі залишається питання про долю затриманих до 27 грудня 2013 року.

У закон також закладено корупціогенний складник у тій його частині, де перелічено злочини, за вчинення яких можливе звільнення від відповідальності чи покарання за умови, що ці злочини пов’язані з масовими акціями протесту, які розпочалися 21 листопада 2013 року. Адже немає критерії визначення такого зв’язку. Так, якщо особу притягнуто до відповідальності за хуліганство, вчинене впродовж визначеного у законі терміну, то чим і як буде визначатися зв’язок злочину з масовими протестами? Місцем вчинення хуліганства, політичними переконаннями підозрюваного чи за його зовнішніми ознаками? Така невизначеність відкриває можливість звільнити за певну винагороду осіб, які вчинили злочини, але жодного стосунку до масових акцій не мають, якщо, звісно, цей закон узагалі буде діяти.

Якщо говорити про зміст цього закону, то стає очевидним, що ним порушено не лише закони України, а й основні принципи кримінального права. Так, Кримінальним кодексом України передбачено умови звільнення особи від кримінальної відповідальності або покарання, і серед них немає такої умови, як вчинення дій іншими особами. Немає тому, що в кримінальному праві діє принцип індивідуалізації кримінальної відповідальності. Це означає, що особа несе відповідальність лише за ті протизаконні дії, які вчинила особисто. Кримінальна відповідальність або звільнення від неї не можуть залежати від дій інших осіб, у цьому разі від дій учасників масових акцій. Крім того, абсолютно не зрозуміло, кому саме законодавець адресує вимоги, від яких залежить звільнення затриманих учасників акцій:

1) звільнення всіх зайнятих в місті Києві та інших населених пунктах України під час акцій протесту будівель чи приміщень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також допуск до своїх робочих місць осіб, які там працюють, та зняття інших перешкод для належного функціонування зазначених об’єктів;

2) розблокування транспортних комунікацій на вулиці Грушевського у місті Києві учасниками масових акцій протесту;

3) розблокування інших вулиць, площ, провулків, бульварів тощо у місті Києві й інших населених пунктах України, крім тих, на яких відбуваються мирні акції протесту.

Якщо звільнення залежить від виконання певних умов, то хтось мусить відповідати за їх виконання та звітувати Генеральному прокурору. Це не може бути невизначена кількість осіб, тобто натовп. Натовп не може бути суб’єктом відповідальності. Тобто абсолютно не продумано механізм реалізації зазначеної умови (навіть з урахуванням її протизаконності). Це не результат юридичної безграмотності, а радше свідоме створення умови, яка не лише суперечить принципам кримінального права, а й така, яку неможливо виконати через відсутність суб’єкта виконання.

По суті особи, яких за цим законом повинні звільнити від кримінальної відповідальності або покарання, стали заручниками, і їхнє звільнення залежатиме від дії невизначеної кількості людей учасників масових акцій. Депутати, приймаючи такий закон, очевидно, через брак часу не звернули увагу на те, що їхні дії містять ознаки злочину «Захоплення заручників» ст. 147 Кримінального кодексу. Переконайтеся самі: «Захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання будь-якої дії як умови звільнення заручника».



Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено