Валерія Бурлакова
Колонки
Коли черговий ветеран пускає сам собі кулю в голову (а якщо він не має з чого, то вішається, ріже вени чи просто виходить із вікна), я завжди думаю про те, наскільки кожен, хто повернувся в «мирне життя» зі своєї війни, нагадує зіпсований шматочок пазла.
22 березня  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  
«Український тиждень»
№ 12 (540) від 22 березня
Ангел, єдиний син хрестоматійного кадрового офіцера - зовсім не схожий на батька. Нібито несерйозний і награно веселий хуліган із сумними очима. Майже ліричний герой Єсеніна. Коли пішов на війну, йому було вже за тридцять.
31 травня, 2016  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  
Соромно визнавати це, але, здається, нас використали. На Майдані ми були безкоштовною масовкою – притому такою, яку не купиш за гроші. Бо скільки коштує готовність померти?..
6 жовтня, 2015  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  
Вбивця. Про те, що він вбивця, написав Аваков. Черговий вирок, винесений нашим міністром ще до розгляду справи у суді, виправдовує все. І оприлюднене правоохоронцями відео, на якому Ігоря Гуменюка, бійця на псевдо «Дубенко», який нібито кинув гранату під Радою, допитують без адвоката, і брак доказів… Є слова Авакова і відповіддю на всі можливі запитання. Чому РГО, яку на відео від радіо «Свобода» кидає схожий на Ігоря хлопець, у повітрі страшенно димить – адже детонатори бойових гранат при спрацюванні не горять і не димлять? Бо він вбивця.
4 вересня, 2015  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  
– А де стояв ваш батальйон? – запитує слідчий. Крокуючи до його кабінету коридорами Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, ми ведемо трохи вимушену світську бесіду. – У Пісках, – кажу. – М-м-м, – із розумінням тягне чоловік. – А в бойових діях не доводилося брати участь? – М-м-м…
23 липня, 2015  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  
«Український тиждень»
№ 29 (401) від 23 липня, 2015
Голос у нього високий і дзвінкий. Майже дитячий. Він вкотре повторює орієнтири: відому всім тутешнім гранатометникам, мінометникам і просто хорошим людям точку за кілометр від нас, біля якої вороги серед білого дня спокійно розвантажують щойно підвезені боє­припаси. «…Хто зможе відпрацювати? Ай, ай, уже бачу! Молодці! Давайте ще на 50 метрів глибше, давайте ще!» – дзвенить в ефірі. Говорить Небо ФМ – оглядова позиція під назвою Небо. Говорить Апостол.
11 червня, 2015  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  
«Український тиждень»
№ 23 (395) від 11 червня, 2015
Ген-ген за дамбою зруйнована церква. Біля неї зупинка. Тут, певно, й висипáли колись із маршруток, поспішаючи додому, мешканці численних чотириповерхівок, остови яких височать над селом. Над Пісками.
24 квітня, 2015  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  
«Український тиждень»
№ 16 (388) від 23 квітня, 2015
18 лютого 2015 року. Рівно рік тому, 18 лютого 2014-го, у мирний наступ до Верховної Ради вирушили тисячі людей. У Києві було холодно й сонячно – так само, як сьогодні на Донеччині. І, звісно ж, це було наче вчора. Ми йшли добре знайомими вулицями й гадки не мали, що кілька днів, які попереду, змінять усе. Від сприйняття власної країни до думок про життя і смерть.
20 лютого, 2015  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  
«Український тиждень»
№ 7 (379) від 19 лютого, 2015
... Дмитро спецназівець. На війні вже був – і, каже, думав, що більше ніколи й ні за що не повернеться в пекло. Але зараз пішов добровольцем. Він їде на Схід з двома побратимами. Познайомився з ними вже у батальоні
23 листопада, 2014  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  16
... М. - командир групи. Вісім «двохсотих» - і він дивився в очі матерів цих хлопців. Здається, трохи соромиться того, що живий. Багато розмовляв із психологом. Змусили.
22 жовтня, 2014  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  12
А папаша у вас биндюжник Мендель Крик. Об чем думает такой папаша? Он думает об выпить хорошую стопку водки, об дать кому-нибудь по морде, об своих конях - и ничего больше. Вы хотите жить, а он заставляет вас умирать двадцать раз на день. Что сделали бы вы на месте Бени Крика? Вы ничего бы не сделали. А он сделал. Поэтому он Король, а вы держите фигу в кармане. Ісаак Бабель «Одеські оповідання»
16 жовтня, 2014  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  23
«Український тиждень»
№ 41 (361) від 9 жовтня, 2014
Уранці вмикаю телевізор. Собака з подивом дізнається, що цей укритий пилом предмет інтер’єру може розмовляти (переважно російською мовою), кричати та жахливо співати, й вітає потенційного ворога голосним гавкотом. «Хоть би, чтолі, ти до цироза дапілся!» – верещить телевізор у відповідь.
17 серпня, 2014  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  88
«Український тиждень»
№ 33 (353) від 14 серпня, 2014
Вже вечір вечоріє. Перші зірки прострілюють волошкову блакить неба над неозорими донбаськими степами. Така сама блакить у його очах – утомлених очах звичайного київського хлопця із крихітним червоно-чорним прапором на рукаві, «макаричем» за пазухою та АК74 на колінах.
30 липня, 2014  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  25
«Український тиждень»
№ 30 (350) від 24 липня, 2014
На годиннику четверта ранку. Майже добу тому вони, учасники автопробігу Дружби, вирушили з Києва у Харків. На мітинг єдності. Тепер – вже повернулися. Повільно виходять з автобусу, що зупинився біля дверей приймального відділення столичної лікарні швидкої допомоги. Виходять, хитаючись та шкутильгаючи. Зі зламаними ребрами та щелепами. Із розбитими в кров обличчями. Добре, звісно, що живі.
13 квітня, 2014  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  -32
Якими були перші кроки “нового” українського МВС? Браве затримання бойовими спецпідрозділами перших нечисельних “зелених чоловічків” у Криму? Блискавичне затримання сепаратистів? Відважні постріли у бік бажаючих втекти “папєрєдніков”? Сувора, але справедлива видача “своїх” - винних у злочинах міліціонерів? Здається, що ні.
26 березня, 2014  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  52
На питання, чи є у місті російські військові, всі його мешканці відповідають ствердно. Цей факт їх, як не дивно, тішить — адже росіяни, запевняють сімферопольці, захищають їх від бандерівців
1 березня, 2014  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  55
«Як добре без броніка...» – потягується друг дорогою до «Межигір’я». Його саморобний бронежилет із титановими пластинами важив близько 15 кг. Справді, добре скинути такий. Та й просто живим бути непогано. Ще кілька тижнів тому ми не звертали на це уваги, не вважали, що несмертельні кульові поранення можна вважати за щастя. Але все пізнається в порівнянні.
1 березня, 2014  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  2
«Український тиждень»
№ 9 (329) від 27 лютого, 2014
Перші загони самооборони Майдану формувалися ще на Михайлівській. Хлопці в масках озброїлися й вишикувалися, закриваючи собою більшість. Більшість, яка обрала мирний протест, але від захисту не відмовилася.
17 січня, 2014  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  47
«Український тиждень»
№ 3 (323) від 16 січня, 2014
…Тоді забрали Дзиндзю. Вночі біля будівлі Печерського суду зібралися тисячі людей, абсолютна більшість яких, звісно, не знали Андрія особисто.
6 січня, 2014  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  60
«Український тиждень»
№ 52 (320) від 26 грудня, 2013
“Все життя - театр”, - коментують ситуацію на забарикадованому Майдані опозиціонери.
13 грудня, 2013  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  31
На годиннику сьома чи восьма. Ми з другом, львівським офіцером, кидаємо одне одному посилання на новини. Часто одночасно й ті самі. «Засідання парламенту оголошено закритим»… «Кваснєвський: угоди про асоціацію з Україною не буде»… «У ПР вважають рішення уряду перемогою здорового глузду»… З коментарів - хіба що російський мат.
22 листопада, 2013  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  88
0,1% киян, які штурмували сьогодні Київраду - суспільство, у якому хочеться жити
2 жовтня, 2013  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  63
За наявність народжених у незалежній Україні українофобів маємо дякувати насамперед освітній системі
29 вересня, 2013  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  49
«…А я, взагалі-то, засланий козачок, - жартує знайомий. - В мене батькі російськомовні».
24 серпня, 2013  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  127
Глибока ніч у одному з міст Київської області. Невідомі малюють на місцевому офісі Партії регіонів портрет людини, схожої на президента. Бандани натягнуті на обличчя, щоб не «засвітитись» на камерах відеоспостереження.
22 липня, 2013  ▪  Валерія Бурлакова  ▪  69