Єлизавета Гончарова
Колонки
Відповісти — тому що так треба — звичайно, легше, ніж обґрунтовано пояснювати що, чому та навіщо.
16 жовтня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
День захисників України поки ще не встиг остаточно перетворитися на аналог радянського “23 лютого”. Принаймні тут, де до лінії фронту 15 хвилин, 25 кілометрів та секунда до відлуння потужного вибуху, не вітають хлопчиків у школах, не влаштовують корпоративів з дивними конкурсами і не ставлять знаку рівності між просто чоловічою статтю та статусом захисника
13 жовтня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
Чергова ротація працівників спеціальних служб у зоні ООС рідко обходиться без повідомлень на кшталт: «Із вами хочуть поговорити». Реагувати на це перестала ще роки три тому, бо за перший рік таких спілкувань сказала все, що хотіла: запитували, замальовували, фільмували, зберігали на носіях і в «хмарах».
12 жовтня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
Я не знаю більш невдячної місії, ніж вчити та лікувати. Але й так високо піднятих на п'єдестал професій, як лікар та вчитель, теж небагато. За давньою народною традицією вони в нас приречені бути святими та грішниками водночас
7 жовтня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
Питання виплати пенсій людям, які мають прописку на окупованих територіях, викликає дискусії та запеклі суперечки.
24 вересня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
З самого початку військової агресії з боку Росії, здається, тільки ледачий не дорікав жителям Донбасу, мовляв, чому одразу самостійно не вигнали окупантів
14 вересня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
Майже одразу після звільнення Бахмута від «русcкого мира» активісти звернулися до місцевої поліції щодо дивних рек­ламних оголошень, які можна було побачити на тротуарах.
6 вересня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
«Український тиждень»
№ 36 (564) від 6 вересня
Активні люди незручні. Майже нікому, якщо придивитися ближче. Але понад усе вони дратують людей системи. Неважливо, охорони здоров’я, культури, освіти чи оборони.
9 серпня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
Чесно кажучи, я не великий майстер компромісів. Думаю, через те, що приймаю принципові рішення тільки після довгих роздумів і здогадуюся про більшість аргументів, якими мене переконуватимуть. Але якщо компроміс сприятиме важливим для мене цілям, усе може бути.
26 липня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
«Український тиждень»
№ 30 (558) від 26 липня
Я люблю футбол, але не дивилась жодного матчу цього чемпіонату. Причини, мабуть, казати не треба — для мене немає нічого, що в стані війни «поза політикою». Тому просто — нецікаво.
9 липня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
Несподівано за один день дістала кілька пропозицій і запитань від різних партій, що шукають активних людей на Донеччині.
6 липня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
«Український тиждень»
№ 27 (555) від 5 липня
1 липня реформа української медицини дісталася чергового етапу. Поки що зміни загалом стосуються первинної ланки, тому по всій країні пацієнти масово обирають сімейних лікарів. І хоча в МОЗі заперечують фейки, нібито ті, хто не визначиться до певного терміну, платитимуть за візит до лікаря, громадяни традиційно бояться, що десь там їх точно обманюють. Тому процес досить нервовий і нерівномірний.
5 липня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
Особливі умови для заохочення молоді з окупованих частин держави навчатися на мирній території України діють вже третій рік. Але, як і більшість питань, що пов’язані з будь-якими пільгами, це також стає приводом для обурення та звинувачення одне одного.
14 червня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
На п’ятому році війни, створивши спеціальні прес-служби та навіть цілі міністерства, ми повинні більш ефективно залучати сучасні інформаційні методи для боротьби з панікою та плітками в прифронтових місцевостях. Бо насамперед – це означає протидіяти ворожій пропаганді.
12 червня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
Обов’язкові святкові лінійки та інші засоби формування з дітей масовки треба заборонити на законодавчому рівні.
1 червня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
Відчутне загострення на фронті знову порушило в суспільстві болючу проблему. На жаль, за чотири роки війни не вдалося не тільки її вирішити, а й навіть віднайти притомний алгоритм можливих дій на рівні держави та міжнародної спільноти.
31 травня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
«Український тиждень»
№ 22 (550) від 31 травня
«Починайте із себе» — так зараз дуже модно казати, торкаючись будь-якої теми, що несподівано перетворюється на проблему. Як тут сперечатися: кого не дратують критикани, котрі тільки вказують, що треба робити іншим, і нічого не змінюють самі?!
17 травня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
«Український тиждень»
№ 20 (548) від 17 травня
В окупованому Донецьку відбулася подія, яку в соцмережах майже відразу назвали актом вандалізму та символічним зображенням сьогодення на території, де зброєю був нав’язаний «русский мир».
7 травня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
Паркан навколо військової частини Бахмута молоденькі солдатики традиційно ретельно фарбують у білий колір. Нічого, що він подекуди кривий і щербатий, без окремих складових, а десь узагалі умовний, головне — чистий і святково-білий. Трава під парканом своєчасно позеленіла, але ще не перетворилася на бур’ян, тому її не чіпають: вона й так додає позитивного та правильного настрою
27 квітня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
Пам’ятаю, як у 2014 році різні державні мужі (до яких тоді ще під час візитів у звільнені міста запросто могли підходити звичайні люди) казали: «Ми залишаємо колишніх керівників і чиновників, навіть якщо до них є серйозні питання щодо антиукраїнської діяльності, бо вони можуть втримати Донбас».
19 квітня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
Донбас укотре наповнився запахом гару. І хоча подекуди вітер доносить вибухи з боку лінії фронту, зараз горить не від війни.
13 квітня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
«Дякую!» — тримаючи в руках книжки у фірмовому пакеті, жіночка не помічає, як далі переходить на українську, запитуючи продавця про цікаву їй спеціальну літературу. «Тут что, все только по-украински? Это же Донбасс!» — незадоволено роздивляється полиці чоловік.
5 квітня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
Голова ВЦА Донеччини пан Жебрівський не втомлюється ощасливлювати мешканців області креативом. Інколи здається, що глибоко в душі він крутий масовик-витівник, якого випадково посадили виконувати нудні та банальні обов’язки.
29 березня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
Нещодавно випало побувати на обласному етапі дебатів для школярів, які захоплюються журналістикою.
19 березня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
13 березня 2014 року молодий свободівець, студент, усміхнений на всіх фото Дмитро Чернявський був убитий на полі бою. Це поле тоді містилося посеред Донецька. З одного боку стояли ті, у кого була Батьківщина в серці. З другого — ті, хто виставив її на продаж, чекаючи найвищої ставки.
13 березня  ▪  Єлизавета Гончарова  ▪  
1234 Наступні 25 →