Юрій Макаров
Колонки
Щоразу, коли Верховній Раді не вдається забезпечити на табло магічну цифру 226 голосів, а таке трапляється мало не кожного пленарного тижня, ми починаємо нікчемну дискусію про недосконалість демократичних процедур, ба навіть самої демократії.
20 квітня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 16 (544) від 19 квітня
Супрун уже перемогла. Навіть якщо реформу згорнуть або спотворять, як до того спотворили багато чого (хоча, будьмо коректними, не все). Навіть якщо в. о. міністра охорони здо­ров’я відправлять у відстав­­ку. Навіть якщо медична мафія повернеться до потоків. Так чи так, а Уляна Супрун здобула моральну перемогу.
12 квітня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 15 (543) від 11 квітня
Усе разом забрало години дві мого безцінного часу. Я лаяв себе, НАЗК і Держдеп, давав собі слово наступного року починати з’ясовувати фінансові відносини з державою в січні, а не в останній день подачі 31 березня і дякував Богові, що не маю маєтку в Сассексі й рахунку на Багамах.
5 квітня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 14 (542) від 5 квітня
Днями один вельми шанований (або не вельми шанований?) історик піддав сумніву визначення, щодо якого останнім часом у нас ніби було досягнуто консенсус: мовляв, Україна ніколи не була колонією Росії.
30 березня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 13 (541) від 29 березня
Навіть якщо припустити, що дві події збіглися в часі випадково, їх порівняння може дати матеріал для певних висновків.
15 березня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 11 (539) від 15 березня
Сумнівів немає: Росія втручалася в президентські вибори в Сполучених Штатах 2016 року не лише з допомогою окремих авантюристів, а й масовано, технологічно, різноманітно, із залученням неосяжних ресурсів.
2 березня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 9 (537) від 1 березня
Я добре розумію, що таке узагальнення. Це умоглядна спекуляція (звісно, у філософському сенсі). Будь-яка абстракція уже спрощення, і використання слова «вони» без чіткого визначення меж об’єкта демонструє безпорадність, коли стикаєшся з конкретним «він» чи «вона».
22 лютого  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 8 (536) від 22 лютого
Зізнаймося собі відверто: Україна потрапила в пастку. Підміна порядку денного в проблемній країні, сили якої до того ж іще підточені війною, ворожою пропагандою й загальною розгубленістю, може дорого нам обійтися.
16 лютого  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 7 (535) від 15 лютого
Можливо, якби я був одним із них, то сприймав би ці повідомлення легше. Ні, звісно, не легше — інакше. Якби в моєму житті був хоча б один день у бліндажі, під обстрілом, у камуфляжі, який не захищає ані від холоду, ані від дощу, ані від спеки, якщо ти в ньому більш як дві години, тим паче від куль та осколків…
9 лютого  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 6 (534) від 8 лютого
Я люблю незручних, якщо вони не ідіоти, а Володимир В’ятрович геть не дурень.
1 лютого  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 5 (532) від 1 лютого
Днями, шукаючи одну фотку, пірнув у свою сторінку у Facebook п’ятирічної давності. Потрібної не нарив, натомість натрапив на дві ілюстрації тогочасної атмосфери.
25 січня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 4 (531) від 25 січня
Ми живемо у двох Українах одночасно. Одна виходить на Майдани, посилає своїх дітей на фронт, збирає гроші на бронежилети й прилади нічного бачення, намагається брати участь у місцевому самоврядуванні. Друга голосує гречкою, дає хабарі скрізь, де тільки можна, дружньо ненавидить владу всіх рівнів і слухає шансон.
18 січня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 3 (530) від 17 січня
Якщо Він справді є й справді помер за нас, напередодні свят Він дав підказку, як, із ким і в яких стінах відзначати Його народження.
11 січня  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 1 (529) від 11 січня
Гортаю календар. Оцінити підсумки року важко. Те, що минулого тижня бачилося важливим, уже вкрилося попелом. Те, що кілька місяців тому здавалося дрібницею, може вистрелити через якийсь час. Тому я уважно гортаю календар. Точніше, підшивку Тижня, мені так простіше.
30 грудня, 2017  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 51 (527) від 21 грудня, 2017
…Бесіда, як годиться, почалася з дискусії стосовно сортів пива й дуже швидко перейшла до обговорення нинішньої влади та окремих сил, які до неї входять. І раптом колега поставив питання руба: а що ти зробив би, якби тобі довелося запускати політичну партію з нуля?
27 грудня, 2017  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 52 (528) від 27 грудня, 2017
Саакашвілі загрався. Він, схоже, щиро повірив, що може стати лідером, тактиком і стратегом опозиції, точкою збирання активістів, готових виступити за все хороше й, головне, проти всього поганого. Адже в Грузії було саме так. Тільки там він був не один, а Україна не Грузія.
14 грудня, 2017  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 50 (526) від 14 грудня, 2017
Низка авантюрних казусів, як-от знімання з даху рятівника демократії або засвічування агентеси під прикриттям, створює інформаційний хаос, витісняючи із суспільної свідомості два найголовніших, найістотніших питання: як перемогти у війні й що робити потім із Донбасом? Перше хай радше обговорюють люди зі зброєю, а от стосовно другого кожен громадянин України мусив би мати власну думку.
7 грудня, 2017  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 49 (525) від 7 грудня, 2017
Семантичний ряд вибудовується сумнівний: консерва, консерваторія, консервант, консерватор… Ми не в Британії: у нас немає ані загальної поваги до сучасного просвіченого консерватизму, ані попиту на працездатну ідеологію серед еліт. Покоління інтелектуалів, вихованих на історичному матеріалізмі, не проп’єш.
2 грудня, 2017  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 48 (524) від 30 листопада, 2017
Ми з вами фабрика заручників. Щоб стати кандидатом у політв’язні, донедавна варто було перетнути державний кордон у північно-східному напрямку, а далі вже як пощастить. Відтепер північний напрямок теж актуальний.
23 листопада, 2017  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 47 (523) від 23 листопада, 2017
Морок розвіявся не для всіх. Чимало українців, і не лише підстаркуватих, які прожили в совітській системі більшу частину життя, а й зовсім молодих, які мають уривчасті казкові уявлення про попередній порядок, дозволяють собі ностальгію за «стабільністю» й «найсмачнішим у світі морозивом» — таких, якщо вірити соціології, серед нас понад третина.
9 листопада, 2017  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 45 (521) від 9 листопада, 2017
Відколи в нас розгорнулася кампанія з перейменування радянських назв вулиць, площ, провулків, — кампанія, яку я, до речі, підтримую всією душею, — мимоволі починаєш звертати увагу на решту столичної топоніміки.
7 листопада, 2017  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 44 (520) від 2 листопада, 2017
«Українському тижню» 10 років. Хто міг би подумати!
2 листопада, 2017  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 44 (520) від 2 листопада, 2017
Цей матеріал у свіжому The Washington Post я читав із якимось незрозумілим полегшенням: про російсько-українську війну, про її коріння в імперській історії й про стан мізків кремлівського керівництва написано так, ніби автор чув наші щоденні розмови й висловив екстракт наших думок та емоцій, стиснувши їх до розміру півшпальти, а в іноземній пресі це трапляється не щодня.
27 жовтня, 2017  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 43 (519) від 26 жовтня, 2017
Дозволю собі зараз поділитися чимось дуже інтимним. Донедавна мені взагалі здавалося, що це краще приховувати, цього варто соромитися, а саме: я люблю гроші. Точніше, навпаки: я не люблю їх відсутності. Безгрошів’я кидає мене у відчай. Аж до того, що у хвилини слабкості звістка про якийсь несподіваний гонорар діє на психіку краще за антидепресант — буквально, у медичному сенсі. Бо порожній гаманець — це приниження. Особливо коли збирання необхідної суми у Facebook (подайте хто скільки може!) — єдиний спосіб зробити родичеві термінову операцію. Гаразд, то все форс-мажор, є подразники простіші: рахунок за тепло, взуття на зиму, обов’язкові ліки, подарунок дочці на день народження…
20 жовтня, 2017  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 42 (518) від 19 жовтня, 2017
Хімія, фізика, біологія, астрономія, математика… Якби в мене було кілька зайвих років, я залюбки присвятив би їх вивченню цих дисциплін, хоча б до рівня 11-го класу, знову. Коли згадую свою школу, в мене два протилежні почуття: з одного боку, стійка ненависть до інституції як такої з її ієрархіями, дисципліною, лицемірством, комсомолом, браком фантазії, з другого — любов до місця, де класні чоловіки й жінки навчають тебе класних речей, навіть якщо ти в багатьох із них тямиш повільніше за своїх однокласників.
12 жовтня, 2017  ▪  Юрій Макаров  ▪  
«Український тиждень»
№ 41 (517) від 12 жовтня, 2017
1234567891011121314151617 Наступні 25 →