Дмитро Крапивенко
Колонки
У нас є мода ображатися на політиків. Це особисте, майже інтимне. Часто можна зустріти людей, які пишаються своєю позицією, котра полягає в тому, що, мовляв, на найближчі вибори не піду, бо «всі вони однакові».
25 травня  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 21 (549) від 24 травня
Тепер я точно знаю найкращий спосіб дивитися прес-конфе­­ренцію президента. В «Арсеналі» гамірно й не дуже затишно, по телебаченню зруч­­но, але то вчорашній день, а от онлайн-трансляція — це вже цікавіше. Бо крім власне картинки із заходу бачиш ще й потік коментарів до відео.
1 березня  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 9 (537) від 1 березня
Перша половина червня 2016-го видалася холодною і дощовою. Для Києва це означало всього лише, що пити пиво з товаришем доведеться не на літній терасі, а в приміщенні пабу.
9 лютого  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
Одне з питань, яке мені адресують найчастіше, звучить так: «Як треба писати, щоб тебе опублікували в Тижні?».
12 січня  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 1 (529) від 11 січня
У столиці я живу вже понад 20 років, але «кияни» — то все ж таки радше про моїх дітей, бо вони народилися тут і мають повне право називати це місто своїм.
2 січня  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 51 (527) від 21 грудня, 2017
Помиляються, трагічно помиляються ті, хто каже, що в країні нічого не змінюється, а як змінюється, то не на краще.
31 грудня, 2017  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 52 (528) від 27 грудня, 2017
Є давній і не дуже пристойний анекдот про те, що коли чоловік хильне чарочку, запалить цигарку, то його потяг до протилежної статі автоматично зростає, а якщо в тебе у кишені ні сірників, ні запальнички, то годі розраховувати на успіх у жінок. Такий-от кумедний приклад хибної логіки.
10 листопада, 2017  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 45 (521) від 9 листопада, 2017
Деякі меми в українській політиці живуть неймовірно довго. Ще з 1990-х років ми з певною періодичністю чуємо «ці вибори будуть найбруднішими за всю історію незалежності», «на нас чекає гаряча політична осінь», «президент вже обрав собі наступника».
12 жовтня, 2017  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 41 (517) від 12 жовтня, 2017
Те, що фронт повсюди, не метафора. Однієї ночі гучні вибухи розбудили мешканців Вінниці та передмість: пожежа на артилерійських складах.
28 вересня, 2017  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 39 (515) від 28 вересня, 2017
Щось іде не так — відчуває кожен із нас. Безвіз і сяке-таке затишшя на фронті не заспокоять.
21 вересня, 2017  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 38 (514) від 20 вересня, 2017
Коли ми готували в попереднє число Тижня (див. № 36) «Шпаргалку для спічрайте­­ра» — перелік тез, які хотіли б почути в щорічному зверненні президента до парламенту, то розуміли, що практичного застосування наші рекомендації не матимуть.
14 вересня, 2017  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 37 (513) від 14 вересня, 2017
Ніколи не жалівся на погану па­м’ять. Тому згадати події 1 березня 1995-го взагалі нескладно. Ну не так щоб у всіх деталях, але дещо важливе й симптоматичне — без проблем.
4 серпня, 2017  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 31 (507) від 3 серпня, 2017
Ми навіть не в силі до пуття порахувати, скільки їх. Із бійцями регулярних військ і добровольцями, що потрапили в полон, картина сяк-так зрозуміла: списки погоджуються й навіть обміни трапляються, а от із цивільними бранцями все значно гірше.
16 червня, 2017  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 24 (500) від 15 червня, 2017
Три роки — той термін, який зміг пробути при владі кожен український президент.
2 червня, 2017  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 22 (498) від 1 червня, 2017
Якось зустрівся з одним знайомим сапером — кремезним чолов’ягою, за плечима в якого два роки Афгану й три в АТО.
18 травня, 2017  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 20 (496) від 18 травня, 2017
Якщо уявити собі український інститут президентства як своєрідний історичний конструктор, то, добре покопирсавшись у ньому, можна було б зібрати більш-менш прийнятну й комфортну модель: ядерна зброя — як за Кравчука, темпи економічного зростання — як за пізнього Кучми, лояльність західного світу — як у перші роки правління Ющенка, монолітна пропрезидентська партія — як у Януковича й патріотичний підйом — як у 2014-му, коли Порошенко очолив державу.
23 березня, 2017  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 12 (488) від 22 березня, 2017
Колись моя бабуся краєм вуха прочула про комп’ютерні віруси, неабияк занепокоїлася їхнім існуванням і почала переконувати, мовляв, менше б ти сидів за машиною, а то ще якусь екзотичну хворобу підчепиш. Це було років 15–20 тому, я реготав. Сьогодні ці застереження не видаються аж такими сміховинними.
23 січня, 2017  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 3 (479) від 19 січня, 2017
Часом жартома, а часом і цілком серйозно суспільний лад, що сформувався в сучасній Україні за останні 25 років, порівнюють із феодальним.
12 січня, 2017  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 1 (477) від 12 січня, 2017
Українців подекуди називають нацією анархістів, натякаючи на те, що вони не спроможні створювати ефективні вертикально інтегровані структури та й узагалі схильні ненавидіти владу — будь-яку та будь-коли — й повставати проти неї, руйнувати до безкінечності.
1 січня, 2017  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 52 (476) від 28 грудня, 2016
На мапі ця траса позначена банально — М03. Веде вона з Києва на схід: через Харків, Слов’янськ, Бахмут. Те, що далі за Бахмутом, — уже не траса. Позначки М03, дороговкази на Дебальцеве й Ростов-на-Дону тут конфліктують із реальною географією. Кілометраж указано точно, але ця інформація академічного, а не прикладного характеру.
22 грудня, 2016  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 51 (475) від 22 грудня, 2016
Під час позиційної війни бліндаж чи занедбаний колгоспний ангар стає для підрозділу рідним домом на довгі місяці.
15 грудня, 2016  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 49 (473) від 8 грудня, 2016
Офіційною статистикою в Україні важко пояснити всі процеси, що відбуваються. Фінансові показники приватних підприємств, збитки державних компаній, доходи громадян — бачимо лише ту частину, яку демонструють у «білих» звітах. І це теж не новина: тіньову економіку як явище не викорінили в жодній країні повністю. Різниця лише в масштабах.
10 грудня, 2016  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 48 (472) від 1 грудня, 2016
Скільки їх? Ось водій маршрутки відмовляє бійцю АТО в безплатному проїзді. Півбіди, коли робить це з банальної жадібності, а коли коментує «я тебе туди не посилав», а то й відверто висловить симпатію до сепаратистів?
27 жовтня, 2016  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 43 (467) від 27 жовтня, 2016
Від здобуття незалежності й до першого Майдану Чорнобиль був чи не найголовнішим маркером України. Масштабна техногенна катастрофа — можливо, єдине, з чим асоціювалась молода держава, що не мала виразної ані зовнішньої, ані внутрішньої, ані культурної політики.
8 жовтня, 2016  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 40 (464) від 6 жовтня, 2016
Політика — заняття нібито елітарне, тому коли й порівнювати його з якоюсь азартною грою, то це мав би бути преферанс, не менше. Втім, українські реалії такі, що, попри загальновідомі правила гри, часто-густо знаходяться охочі перекинутися то в підкидного дурня, то в п’яницю, то в щось таке табірне, босяцьке, що й назву в пристойному товаристві згадувати не годиться.
30 вересня, 2016  ▪  Дмитро Крапивенко  ▪  
«Український тиждень»
№ 39 (463) від 29 вересня, 2016
123 Наступні 25 →