Більшість із нас пережила цей шок. Ми одні з небагатьох у наших компаніях «виключно україномовні». І є такими тому, що свідомі українці й розуміємо: діяти інакше було б зрадою не тільки нашої історії та ідентичності, а й гідності та самоповаги.

Поняття, що іноземець хотів би вивчити українську, є понад розуміння більшості мешканців Києва. Та ж навіщо тратити час? Навіщо себе принижувати? Ну все ж таки, Ви не бачите, що вона беззуба причинна!?!

Торік мовний Майдан в Українському домі був започаткований приблизно сімома народними депутатами від групи «За Україну!», які подолали його сходи, розгорнули лежаки та зав’язали хустки на лобах, гордо заявляючи: «Голодую!»